Реакція председы ОСРС на пресову справу, яка была выдана зо стрічі в Баньскій Быстріцї
Кідьже не єм согласный з тым, же стріча была про Русинів хосенна, як є то написане в пресовій справі, доволюю собі реаґовати.
29. 12. 2014 быв Уряду влады Словацькой републікы і вшыткым одповідным інштітуціям на Словакії загнаный протест підписаный дакількома представителями русиньскых орґанізацій і председом Округлого стола Русинів Словеньска, котрый быв напряменый проти каждорічного приділёваня державных фінанчных средств на орґанізованя фестівалів културы неєствуючой народностной меншыны Русинів-Українцї на Словакії, котры суть приділёваны Урядом влады СР Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы, котрого незмінным посланём є українізовати і однароднёвати Русинів на Словакії.
На тот писемный протест одповів ведучій Уряду Влады СР Іґор Федеріч писмом із 18. 2. 2015 р., в котрім на наш протест ничім конкретным не реаґовав, лем написав общы цітації выглашкы ч. 21/2011 Збіркы законів о розділёваню дотацій на културу народностных меншын і вказав на посланя Словацькой републікы при рїшіню „гармонічного сполужытя майорітного народа і народностных меншыны і етнічных ґруп в згоді з міджінародно закотвеныма штандардами“. На кінцю писма рекомендовав выхосновати потенціал Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый є платформов такой конштруктівной діскузії.
Мож собі лем додумати, же якраз на основі ёго актівности Уряд уповномоченого про народностны меншыны дня 17. 3. 2015 р. загнав нам позваня на сполочну робочу стрічу на день 25. 3. 2015 р. в Баньскій Быстріцїі. З текстом:
„Честованы представителї русиньской і україньской народностных меншын, у звязку з попереднёв комунікаціов і жадости русиньской і україньской народностных меншын о зорґанізованя сполочной робочой стрічі представителїв русиньской і україньской народностных меншын і секретаріату Выбору, собі Вас дозволюєме позвати на сполочну робочу стрічу з цілём сполочной діскузії.“
Запрошіня было адресоване конкретным особам: мі (по телефонічнім розговорї з Міланом Мнягончаком єм дав на то згоду), Міланови Мнягончакови, Янови Липиньскому і Міланови Піліпови і в такім складї сьме на тій стрічі были участны. За Українцїв там быв Павло Боґдан, Іван Лаба і Віктор Бандурчін.
І кідь єм не знав о жадній жадости з нашого боку о сполочну стрічу, самокрітічно признавам, же єм поряднї позваня не прочітав, бо іншак бы єм ся дізнав, же на тій стрічі ся ніч рїшыти не буде, што выходило з єй цїля, котрый быв на запрошіню – „сполочна діскузія“.
Такой на зачатку, як єм дістав слово, повів єм, же в запрошіню было, же тота стріча є на основі нашой жадости, причім мы жадну жадость не дали, на што мі але пояснїня не было дане. Потім єм вказав на то, же така стріча вже была 22. 1. 2009 р. на Урядїі влады СР, де по нашім протестї на бесправне єствованя Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы были прияты даякы крокы, котры Русины сповнили і передложыли одборны выражіня незалежных історіків і одборників – проф. Ф. Улічного, др. н., проф. І. Седлака, к. н. і Л. Гараксіма, к. н., причім як раз винов Союзу Русинів-Українцїв, котрый собі обовязок не сповнив, далша стріча уж не была. Потім єм повів, в чім є наш основный проблем у 4-ох пунктах:
1. В назві Сoюзу Русинів-Українцїв є писано Русины-Українцї зо злучков, лемже такой народности ниґде у світї не є ани de iure ани de facto.
2. Союз не узнавать русиньску народность і русиньскый народ, что ся проявило головно ёго пропаґаціов перед списованём жытелів у 2011 р., чім тот Союз став ся протиконштітучным.
3. Союз собі присвоює нашу русиньску културу і бере єй як културу україньску.
4. Союз о неєствованю русиньской народности і русиньского народа выдавать різны публікації і україньскы редакторы по навщівах на нашых русиньскых селах публікують в пресї, радію і телевізії о тім жывотї, же то жывот Українцїв і то напрік тому, же нихто з нима по україньскы не бісїдує.
Далшы позначкы до той темы доповнили мої колеґове.
Головно на мої слова потім реаґовав Павло Боґдан звычайныма псевдоарґументами о тім, же мы вшыткы сьме Русины, бо за Русинів ся брали і Росіяны, і Українцї і подля нёго екзістують лем три выходославяньскы народы – російскый, білоросійскый і україньскый. По нашых реакціях од Піліпа і Липиньского собі взяв слово Мілан Мнягончак, но по пару минутах го панї Котванова перервала з тым, же не треба смотрити на минулость, але глядати то, што нас звязує про будучность і такой потім выголосила перерву. На моє несподїваня ся по перерві ку діскузії уж не вернуло і панї Котванова дала слово своїм колеґыням, жебы вказали на проблемы коло подаваня ґрантовых проєктів з позначков, же іщі має подію в Попрадї, та є потребне діскузію скоротити.
Перед кінцём їднаня апеловала пані Котванова, жебы сьме до сполочного выголошіня дали сполочны пункты, на котрых ся доїднаме про будучность тых двох меншын і Мілан Піліп ініціатівно запропоновав тоты пункты, котры по малій коректурї з боку Українцїв наконець „якбы“ были прияты, і кідь жадне голосованя о них не было і я єм выступив, же то суть лем общі тезы, котры обидві меншыны мають у своїх проґрамах уж давно. На мою пьпомінку, же на стрїчі ся ніч не вырїшыло, же сьме там были надарьмо, бо з боку Українцїв ани словом не было сомянуте холем о можности зміны назвы їх орґанізації, же і далше нашу народность і народ не вызнавають, реаґовала панї Котванова, котра ня „потїшовала“ тым, же предці лем сьме нашли сполочну бісїду і доїднали ся на тім, што маєме сполочне. Напрік тому, же на зачатку стрїчі Павло Боґдан быв проти того, жебы резултаты стрїчі были публікованы, по приятю тых пунктів вже быв согласный з тым, же публіковати то мож.
Моє оцїнїіня: Уряд уповномоченого Уряду влады СР собі зробив чарку, же на наш протест реаґовав і мы сьме собі зробили підло, бо сьме de facto непрямо узнали їх орґанізацію (Союз Русинів-Українців Словацькой републікы), же має право здружовати Русинів-Українцїв. Домів єм ся вернув без дякы.
Андрій ЛИҐА, председа Округлого стола Русинів Словеньска