Презідент Словацькой републікы взяв поровительство над тогорічным Фестівалом културы Русинів Словакії у Свіднику.

Фестівалови акції під назвов Од Русинів про вшыткых одбудуть ся в днях 25. – 31. мая 2015. Орґанізатором фестівалу є Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику.

Read more … Покровительство презідента

В істориі национального вздвигу і народів бывшой Австро-Мадярской Імпериі на барз важну епоху зложыли ся сороковы-шістдесяты рокы XIX столітя. І для русиньского народу была то епоха национального одроджыня, котра дала нашій істориі і літературным традициям плеяду выдатных будителів-просвітителів.

Медже тыма великыма личностями центральне місце занимат каноник Пряшівской Єпархіі – геніальний педагог, национальний поета, драматург, мыслитель, історик, публі­циста Александер Духнович (1803-1865).

Read more … 150 років од смерти будителя Русинів – Александра Духновича

Великы історичны постаті, якы вписали ся своім жытьом і діяльністю в простір лемківского символічного універсум вказуют явні, де і як ведены сут границі рідности в констатуючій ся етнічности той групы. Звіданя про місце великого Будителя Підкарпатской Руси в лемківскым пан­теоні, в лемківскій спільнотовій свідомости єст, як з того выникат, шыршым звіданьом про лемківску історичну і су­часну достоменніст. Прото вказати хочу тоты приміры лемківскых культуровых текстів, якы безпосередньо односят ся до постаті Александра Духновича як великого символу моральных, патріотычных, духовых прикмет, а головні сим­волу русинской спільноты на цілій карпатскій териториі.

Read more … Рецепция Александра Духновича на Лемковині

Історія Русинів сягать далеко до минулости і намаганя о вытворіня якогось репрезентанта є сторічна. Но конкретно ся то реалізовало аж взником Русиньской оброды 25. марца 1990 а потім єй першым сеймом 17. новембра 1990, пресні рік по ніжній револуції, котра поступно змінила ціле културно-сполоченьске і економічне спектрум і на сучасній теріторії Словеньской републікы.

Read more … 25. марца 2015 минуло 25 років од основаючой громады Русиньской оброды

О. Димітрій Сидор – священик, писатель, сполоченьскы русиньскый діятель, народив ся 29. марца 1955 року в родинї православного священика в селї Лецовиця недалеко Мукачева на Підкарпатьскій Руси. Скінчів оддїлїня фізікы на Ужгородьскій універзітї і Московску духовну академію. 8 років быв парохом православного храму в Перечінї. Од 1990 р. є парохом катедралного храму в Ужгородї. Быв іншпіратором, архітектом і ведучім поставлїня нового катедралного православного Храму Хріста Спасителя в Ужгородї, кідь попереднїй храм на початку 90. років ХХ ст. быв вернутый русиньскій ґрекокатолицькій мукачівскій єпархії.

Read more … 60. нaродeнины о. Димiтрiя Сидора