Стрїча представителїв русиньского руху

• Приятельска стрїча представителїв русиньского руху: (злїва) доц. ПгДр. В. Ябур, к. н., проф. Др. П. Р. Маґочій і Інж. М. Мнягончак.

20. мая 2014 новозволеный председа Русиньской оброды на Словеньску (РОС) Інж. Мілан Мнягончак прияв позваня до новых просторів Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові на ул. 17. новембра 15, де ся стрїтив з директорков доц. ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД., доц. ПгДр. Василём Ябуром, к. н., і з гостём з Канады – академіком Канадьской кралёвской академії наук і професором Торонтьской універзіты – Др. Павлом Робертом Маґочіём.

 

Стрїча проходила в приятельскім дусї. Єй цїлём, окрем надвязаня контактів міджі людми і інштітуціями, была діскузія о актуалных проблемах русиньского руху на Словеньску і в світї. Окрем іншого, были в нїй настолены основны пункты концепції роботы нового председы РОС, котры окреме інтересовали проф. Маґочія. Першорядым заміром М. Мнягончака, як повів, є вернути РОС статус репрезентанта вышыткых Русинів на Словеньску, подобно як то было в першій (хоць не цїлій) декадї дїятельства РОС, т. є. од єй зроду в Міджілабірцях в роцї 1990. Мож повісти, же розбитый русиньскый рух лідра з такыма амбіціями „глядав“ довго і за тот час много потерпів і много стратив.

 

Фактом є, же внаслїдку абсенції вгодного лідра і концепції, роздробеный і неєднотный, ба в дакотрых моментах уж аж антаґоністічный русиньскый рух в послїднїх 10-ох роках не зазначів вызначнїшого проґресу. З такой сітуації просперовало лем дакілько окремых особ, респ. ведучіх  ці „выволеных“ представителїв меншой части з понад 40-ox офіціално зареґістрованых русиньскых орґанізацій в СР, якы, самособов, ся снажили якнайдовше конзервовати даный став і збавлёвати ся крітіків. З одходом концепчных і конштруктівных людей з веджіня РОС а наслїдно і з веджіня Світового конґресу Русинів, якого РОС є закладаючім членом, уж довше было видно, же русиньскый рух як кібы стратив силу, ідеалы, цїлї ... Ёго перспектівы „лежали“ найчастїше лем на папірю в подобі резулуцій, а к жывоту го проберало лем роздїлёваня штатных дотацій, котры в народнім русї без концепції ся розмывали і росходили на непортібны і другоряды проєкты, якыма ся не слїдовав ниякый цїль, кідь не береме до увагы цїлї особны.

 

В діскузії были настолены і другы темы, якы суть тїсно повязаны з єднотов русиньского руху. Бо роскол міджі людми, орґанізаціями і інштітуціями неґатівно позначів і розвой такых важных сфер народностного жывота Русинів, як є школство, умелецька література і якость літературной продукції, літературный язык, масмедії култівуючі літературну норму языка і т. д. Сферы пріорітны про перспектіву каждого народа, русиньскы „лідры“ самы вырїшыли або іґноровати – то в лїпшім припадї, або глядати „поміч“ у штатных орґанів, жебы „закрочіли“ – то в гіршім пирпадї. Выслїдком того были і суть доднесь, напр. обштрукції проти редакції Русин і Народны новинкы з наслїдным росколысанём їх періодічности, але зато з періодічно завішеным вопросником над їх єствованём; іґнорованя аж саботованя проєктів Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, ба докінця кріміналізація реалізаторів проєкту Studium Carpato-Ruthenorum – міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, а то такой по першім успішнім річнику того проєкту в роцї 2010; саботованя выдаваня учебників в русиньскім літературнім языку, якы в СР перестали выходити в роцї 2011; саботованя проєктів Сполку русиньскых писателїв заміряных на підпору молодых літературных талентів, такых як Літературный конкурз Марії Мальцовской, і придїлёваня сімболічных дотацій на выдаваня русиньской белетрії, яка так не може конкуровати іншоязычным выданям; іґнорованя розвоя русиньского школства  i т. д.

 

Очівісно, вырїшіня каждого настоленого в діскузії проблему собі выжадує шпеціфічный і раціоналный приступ, але в першім рядї зміну концепції русиньского руху з ясным дефінованём народных пріоріт і повинностёв штату решпектовати їх, а не саботовати або докінця ліквідовати.

Вызерать, же новый председа РОС не є цалком незорьєнтованый в проблематіцї, бо на многы проблемы реаґовав, і реаґовав так, як ся од репрезентанта народного русиньского руху, котрый має конкретный цїль в нїм, чекать.

 

З професором П. Р. Маґочіём новый председа РОС М. Мнягончак бісїдовав о своїх главных задачах в домашнїм і світовім русиньскім русї в близкій і далшій будучности. Треба додати, же проф. Маґочій добрї знає сітуацію в домашнїм і в цїлосвітовім русиньскім русї, в якім ся прямо анґажує найдовше зо вшыткых сучасных актівістів, а то ці як понад 20-річный член Світовой рады Русинів за Америку, як бывшый председа СРР а в сучасности як честный председа СРР. Зато новый председа РОС проявив інтерес стрїтити ся з ним, діскутовати о проблемах і чути ёго погляд на способы їх рїшаня. Обидва лідры ся згодли на пріорітах народного руху Русинів і, віриме, же будуть ся снажыти їх наповнити каждый в рамках своїх можностей і компетенцій –  на благо Русинів.

 

Анна ПЛЇШКОВА, фотка автора

Go back