Задує свіжый вітор до Русиньской оброды?
17. мая 2014 у великій засїдалнї Містьского уряду в Міджілабірцях ся одбыв 12. сейм Русиньской оброды на Словеньску (РОС). Делеґаты на нїм зволили новый коордіначный і выконный выбор РОС, але і нового председу. Став ся ним Інж. Мілан МНЯГОНЧАК з Гуменного. По першыраз на челї РОС так буде чоловік, якый професіонално нїґда не быв звязаный зо сферов културы. Родак з Нижнёй Ядлoвы (окр. Свідник) є ставебным інжінїром, і 25 років на функції ґенералного директора успішно веде ставебну фірму Хемкостав ГСВ Гуменне, а. с. В послїднїх роках ся анґажує в културнім і політічнім жывотї Русинів, в сучасности як председа Містной орґанізації РОС в Гуменнім і як председа політічной партії Наш край.
У звязи з ёго зволїнём до чела першой пореволучной русиньской орґанізації на Словеньску, Міланови Мнягончакови сьме поставили штири вопросы, на якы нам охотно одповів.
1. Пане Мнягончак, в русиньскім русї ся актівізуєте не так довго, хоць русиньску културу, пресу і проєкты в русиньскім реґіонї фінанчно підпоруєте довгы рокы. Як оцїнюєте місце РОС у русиньскім русї за послїднї рокы єй дїятельства?
– Дїятельство РОС єм слїдовав довго, а то ці через людей, якы ся в нїй анґажовали і анґажують, через пресу, або і через дакотры проєкты ці акції, котры єм підпоровав. Тота орґанізація на Словеньску наісто має своє історічне місце, сповнила конкретну історічну місію про Русинів і як така є в нашім народностнім жывотї потрібна і днесь. Але позераючі на послїднї рокы єй роботы, видить ся мі, же і она сама мусить перейти процесом возроджіня, кідь іщі має амбіцію возроджовати другых. З минулых успіхів, або , лїпше повіджено, з успіхів першых ведучіх представителїв той орґанізації донеконечна жыти не мож, а переберати ногами на єднім місцю – за штатны пізязї – з того є ефект лем про пару людей на челї орґанізації. Думам, же так то было в послїднїх роках роботы РОС. Я пересвідченый, же фолклорны акції, так як ани акції другорядного характеру, бы не мали быти основов роботы возродительской орґанізації, яков РОС є. Русины співали і танцёвали і за тоталіты, а будуть так робити і дале, ай без РОС. Зато в данім моментї пріоріту дїятельства орґанізації віджу в сформулованю нового проґраму, котрый бы контінуално розвивав досягнуты основны цїлї РОС по роцї 1989 – главно у сферї школства, културы в шыршім розуміню слова, языка, масмедій, едічной продукції, то значіть у сферах, якы ся з обєктівных прічін в русиньскім контекстї не розвивали за тоталіты, а, нажаль, по 20 роках дїятельства РОС і в її проґрамі зістали боком. Проґрам і концепція роботы орґанізації суть в сучасности суть першорядыма задачами про нове веджіня РОС.
2. Якы суть Вашы пріоріты як председы РОС? Што хочете зробити, респ. змінити в дїятельстві орґанізації в близкім часї і в будучности?
– Моёв главнов пріорітов буде русиньске школство і з тым споєны акції, якы бы мали послужыти як мотівація про Русинів і їх дїти зачати ся учіти русиньскый язык. Русиньского школства на Словеньску фактічно нїт, маєме дві русиньскы основны школы – в Чабинах і Баєрівцях, інде ся русиньскый язык учіть лем як неповинный предмет або формов кружків. Зато ся буду намагати росшырити сіть школ із русиньскым языком навчаня. Од револуції 1989 сьме у сферї воскресїня русиньского школства, котре перед войнов было добрї розвинуте, зробили мінімум. Думам, же треба неперестанно діскутовати з Міністерством школства, наукы, баданя і шпорту СР і дожадовати ся сістемового рїшаня проблемы русиньского народностного школства. Вгоднов алтернатівов може бы было створїня можности выберати собі навчаня русиньского языка як другого чуджого языка попри анґліцькім языку, чім бы підросла кількость школярїв, якы ся у нас учать русиньскый язык і на словацькых школах, главно в реґіонї, де жыють Русины.
Далшым проблемом, котрый таксамо довше слїдую, і котрый ся підписує під асімілаціов Русинів, є заводжованя словацького языка до літурґії і пасторації церьквей выходного обряду. На Словеньску абсентує выхова і формованя богословцїв в народнім русиньскім дусї, то значіть потенціалных священиків про церькви выходного обряду, якы суть домінантныма в русиньскім реґіонї.
У звязи з тым, што уж єм повів, хотїв бы-м змінити і філозофію приступу к роздїлёваню штатной дотації на русиньску културу, під котров не можеме узко розуміти лем орґанізованя фестівалів ці акцій заміряных на фолклор. А кідь їх уж орґанізовати, то мусиме роздумовати стратеґічно – де і чом? Таку біланцію, ці акції РОС приносять желаный ефект про розвой народной свідомости Русинів, наісто треба зробити, жебы сьме ся могли посунути дале допереду в нашій возродній роботї і фінанції насмеровати до пріорітных областей нашого жывота, котры єм уж спомянув.
В тім контекстї за вызначный момент поважую захованя і выдаваня на высшій уровни – што до обсягу і языковой културы – періодічной пресы, книжок (белетрія, научна література, лїтература про дїти і молодеж і под.) і русиньскых учебників.
3. На Словеньску в сучасности є зареґістрованых коло 40 русиньскых орґанізацій, якы міджі собов слабо, або нияк не комунікують. Найвызначнїшов ініціатівов на їх зближіня є створїня діскузной платформы – подля прикладу Мадярів – Округлого стола Русинів СР (ОСРС), в якій од зачатку берете участь і Вы. Як знаме, в Округлім столї не беруть участь вшыткы русиньскы орґанізації, докінця ани РОС. Будете ініціовати зміну одношіня РОС к ОСРС?
– Самособов, РОС 24. мая 2014 у Свіднику вступить до ОСРС, котра має амбіцію запоїти русиньскы орґанізації до діскузії о проблемах русиньской народностной меншыны на Словеньску і так ініціовати їх участь на крішталізації і наслїдній реалізації єднотного проґраму русиньского руху. Проблемы, якы ся обговорюють на засїданях ОСРС, ся дотуляють каждого з нас, зато ідеалне бы было, якбы на них было чути голос репрезентантів каждой русиньской орґанізації. Спомяну лем дакотры, в процесї рїшаня котрых і позіція РОС, як найбівшой русиньской орґанізації, наісто буде мати свою вагу: зліквідованя неправоплатного етноніму „Русин-Українець“ і назвы україньской орґанізації „Союз Русинів-Українцїв СР“; зміна назвы Музея україньской културы у Свіднику на Музей русиньской културы, якый бы ся став філіалков пряшівского Музею русиньской културы; згода на кандідатах до одборной комісії про русиньску народностну меншыну при Урядї влады СР, якы будуть акцептовати обєктівный ключ на дїлїня штатной дотації – в згодї із становленыма пріорітами Русинів, а не субєктівно, і т. д.
4. Яка є Ваша позіція к Світовому конґресу Русинів?
– Мій погляд є такый, же Світовый конґрес Русинів бы мав фунґовати і дале, хоць знам, же суть голосы, же тота орґанізація уж сповнила свою історічну роль і не є потреба утримовати єй дале. Я собі думам, же Русины так як в минулости, і в будучности будуть потребовати мати свою цїлосвітову орґанізацію як репрезентатівный орґан з належнов авторітов. В тім контекстї буде треба дану орґанізацію выпрофіловати, респ. приспособити єй сучасным потребам і пріорітным цїлям Русинів в окремых країнах, главно на Підкарпатьскій Руси.
Дякуєме новому председови РОС Інж. Міланови Мнягончакови за інтервю і ґратулуєме к новій функції. Віриме, же до РОС під ёго веджінём задує свіжый вітор і же ся му подарить в сполупраці з компететнныма сполупрацовниками сповнити вшытко, о чім высше бісїдовав.
Розговор вів: А. ЗОЗУЛЯК, фотка: А. П.