Studium Carpato-Ruthenorum 2014 є закінченый
Минуло лем пару днїв од часу, як абсолвенты тогорічной Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы в Пряшові славностно собі перевзяли цертіфікаты Studium Carpato-Ruthenorum 2014 з рук проректоркы Пряшівской універзіты ПаедДр. Іваны Цімермановой, ПгД., і в барз приємній атмосферї послїднїй раз довєдна собі заспівали, затанцёвали і забавили ся. Такым способом быв завершеный 5. річник успішного і в світї унікатного проєкту, орґанізованого Інштітутом русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї.
Каждый рік на лїтнїй школї ся стрїчають люде з різных країн світа, різных віковых ґенерацій, жебы ся штось дізнали о малім, но світовім русиньскім народї, о ёго языку, історії, културї і етноґрафії. Можность запоїти ся до унікатного проєкту мають і штуденты Пряшівской універзіты – в рамках выберовых предметів. Позітівом про русиньскый рух на Словакії є, же штуденты зачінають тоту можность вывжывати, і так в рамках педаґоґічного процесу того міджінародного проєкту здобывати знаня од домашнїх і загранічных одборників на карпаторусиністіку. З прямой участи на дакількох річниках проєкту можу сконштатовати, же каждым роком ся богатый проґрам лїтнёй школы вылїпшує. Уже з пятьрічныма скушеностями орґанізаторы выберать про участників тото найінтереснїше, што бы про них могло быти приносом і росшырити обзор знань з русиньскых штудій. Зато є тот проєкт з рока на рік успішнїшый і култівованїшый.
Юбілейный 5. річник мав єдно вызначне шпеціфікум в порівнаню з попереднїма штирёма річниками – запоїла ся до нёго лем молода ґенерація людей, переважно штуденты домашнїх і загранічных універзіт. Вдяка тому могли створити „перфектну“ партію зо сполочныма інтересами, яка сі тогорічне „школованя“ досправды наповно ужывала. Сполочный супроводный проґрам лїтнёй школы собі все доповнили іщі властным проґрамом, і так інтензівно спознавали край, де Русины жыють, історічны міста выходной Словакії, коштовали містны їдла і напої, бавили ся при модерній музицї, но не обышли ани фолклор.
На супроводных акціях і екскурзіях по реґіонї участници ближе спознавали історію, културу, традіції і звыкы Русинів. Взяли участь на годинї русиньского языка в русиньскій Основній школї Анатолія Кралицького в Чабинах, де шыковны дїточкы веджены креатівныма учітельками ПаедДр. Маріёв Ясиковов і Моніков Сіриковов про них приправили културный проґрам. Завітали до єдного з двох світовых музеїв краля поп-арту – Музея модерного уменя Е. Варгола в Міджілабірцях. В Краснім Бродї коло розвалин монастыря з чудотворным студником дізнали ся о ёго історії. На цінтерю в Чабинах, де суть похованы вызначны особности політічного, културного і народностного жывота Русинів, запалили свічку на гробі Адолфа Добряньского.
Тогорічны штуденты лїтнёй школы не зістали лем на Словакії. Інтереснов про каждого была екскурзія на Лемковину – до купельного міста Криниця в Польщі, якым нас спороваджав вызначный лемківскый поет Петро Трохановскый. В Криницї ся народив і творив вызначный лемківскый інсітный малярь Епіфан Дровняк (Никіфор Крыницькый), ту стоїть ёго памятник і музей. Екскурзія продовжовала дале на Словакії – в русиньскім селї Курів (окр. Бардеёв), де домашнїй фолклорный колектів Курівчан про участників лїтнёй школы приправив културный проґрам під назвов Пастырьске Русаля, частёв котрого была і традічна русиньска свадьба. Проґрам продовжовав танцём, співом і забавов...
Штуденты лїтнёй школы брали участь і на Літературнім вечорї з авторьскым чітанём літературных творів з продукції домашнїх авторів Штефана Сухого і Миколая Ксеняка, і Олены Дуць-Файфер з Польщі. Кулмінаціов вечора было уж по пятый раз передаваня літературной Премії Александра Духновіча за русиньску літературу на рік 2014, яку удїлює Карпаторусиньскый научный центер в США і спонзорує канадьскый філантроп з русиньскым корїнём Штефан Чепа з Торонта. Тогорічным лавреатом премії ся став Штефан Смолей з Міджілаборець за книгу Бурї над Бескидами, яку в роцї 2013 выдала Академія русиньской културы в СР.
Інтереснов частёв проґраму лїтнёй школы были супроводны акції, а міджі нима творивы дїлнї. Їх выслїдкы мож было відїти і на заключнім вечорї – традічны, але і модерны писанкы, а чути скоро каждый день – русиньскы співанкы.
Самособов, тото є лем часть із 3-тыжднёвого богатого проґраму пятого річника проєкту Studium Carpato-Ruthenorum 2014, якый тогорічны участници абсолвовали. Але што о тім буду писати? Лїпше є тото вшытко зажыти. Зато пропоную: приголосьте ся на Міджінародну лїтню школу русиньского языка і културы в роцї 2015. Треба нам знати свою історію, язык і културу, бо як повів Людовіт Штур: „Народ без знань о собі і предках своїх є громадов рабскых скор.“
Мґр. Зденка ЦІТРЯКОВА, Колоніця
1. В рамках допроводных акцій Studium Carpato-Ruthenorum 2014 часть штудентів навщівила і місто Криніцю, де жыють і Русины/Лемкы, і на памятку ся сфотоґрафовали коло Памятника лемківского маляря Епіфана Дровняка (Никіфор Крыницькый).
2. Єднов із традічных допроводных акцій Studium Carpatо-Ruthenorum є літературный вечур, того року там, окрем іншого, Премію Александра Духновіча за русиньску літературу дістав писатель Ш. Смолей з Міджілаборець.
3. На заключній церіемонії были передаваны цертіфікаты о скінчіню 5. Міджілародной лїтнёй школы русиньского языка і културы у Пряшові. Окрем іншых, з рук проректоркы ПУ ПаедДр. І. Цімермановой, ПгД., перевзяв собі і Алексей Меморіч із США.
