Новы іншпірації до будучности (1)

(АНКЕТА)

 

Перешов даякый час од скінчіня Studium Carpato-Ruthenorum 2014 пятого річника Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові. Акції, яку міджінародный штаб орґанізаторів під покровительством Інштітуту русиньского языка і културы ПУ інтензівно приправлёвав скоро цїлый рік, жебы єй три тыжднї – од 15. юна  до 5. юла 2014  были на якнайлїпшій уровни і жебы єй домашнї і загранічны участници одходили з Пряшова спокійны а, самособов, по часї ся ту назад вертали.  Орґанізаторам од самого початку реалізації проєкту, т. є. од року 2010, залежить на тім, жебы каждорічно просондовали погляды участників лїтнёй школы на єй проґрам, то значіть на процес навчаня і супроводны акції. З тым цїлём приправили анкету зложену з 14-ох вопросів, одповідї на якы можуть ся стати про них новов іншпіраціов до будучности при будованю проґраму далшых річників.

Read more …

Міністер бы мав дати конкретны одповідї

Заміры міністра можуть вызерати шумнї, але і основна математіка без комплікованых рівниць нас тискать раховати з тым найгіршым. Хоць міністер іде робити козметічны управы на платах учітелїв, ці на навчалнім процесї, од міністра є потрібне знати, якый цїлковый характер і сістему школства хоче мати. Бо є наприклад вопросом, ці є согласный з розбігнутов реформов, котра в будучности не рахує з малокласныма школами. То бы ся найвеце дотуляло народностных школ, в припадї русиньского школства бы то значіло конець школ з навчалным языком русиньскым.

Read more …

Мадяріч хоче підняти напятя в „пєсї“ Проблем з музеём

Нелем Округлый стіл Русинів Словеньска обернув ся на міністра културы Словацькой републікы у справі вырїшіня музею у Свіднику, де є цїла културно-матеріална дїдовизна Русинів Словеньска доднесь презентована як култура україньска. вырїшыти то хотів і Мілан Мнягончак іщі в марцю, коли не быв председом Русиньской оброды на Словеньску, а выступав з позіїції председы партії Наш край. Він ся але не обернув на міністра Мадяріча, но рівно на премєра Роберта Фіца. Одповідь, по выше пятёх місяцёх (якбач ся требало порадити з україньскым партнером, але предці теперь Київ має і іншы проблемы), але чудуй ся світе знова пришла лем од міністра. Як в першій одповідї Округлому столу, ани в другій одповідї Мнягончакови міністер не скламав. Зясь ся блиснув своїм досправды унікатным поглядом на світ і науку.

Read more …

Українороны і кріпторусины

Яв, о котрім буде реч, уж проходив у русиньскій історії. Сто років перед тым, на кінци 19. – зачатку 20. стороча, споміджі Русинів вычленила ся ґрупа представителїв, так званы мадяроны – по кровли бывшы етнічны Русины, але станувшы на позіцію мадярьского патрiотізму.

Дашто подобне видиме і днесь, кідь міджі многымa етнічныма Русинами зістає популарнов ідея їх принадлежности к україньскій народности, хыбить їм выразна русиньска ідентіфікація, хоць предкы тых людей поважовали ся за часть русиньского народа. Чом ся так стало?

Read more …