Русинськоє Націоналноє Сято
Сёгоручноє Націоналноє Сято Русинув Мадярщины одбыло ся 24. мая у майглавнуй и майкраснуй у державі Базілицї Сятого Штефана. Нараз уповіме, же атмосфера была величественнов и правдиво сяточнов. Жаль, же у новинцї йсе не мож передати на папірьови, айбо стовкы Русинув з цїлуй Мадярщины и многочиселнї гостї стали свідками сята, доимы од котрого, віруєме, надовго ся лишать у їх сердцёх. Ключовым событіём стала Благодарственна Сята Літурґія, котру откончив Преосященый и Преподобный отець Фюлёп Кочіш, Єпископ Гайдудороґськуй Ґрекокатолицькуй Єпархії. Неперадаваєму и особу атмосферу Службы Божуй на церькувно-славянськум языкови, ги и приняту у нашых храмох, пудпоровали нараз онь три хоры: Мужськый Хор Сятого Єфрема пуд веденём нашого познатого діріґента Томаша Бубнова, Столичный Змішаный Хор (руководитель Золтан Сабов) и Будаёршськый Камерный Хор Сятого Митра (руководитель Крістіна Кіш Ватаманьне).
Mихал КАПРАЛЬ
Богужаль, як єм уже писав, не можеме передати у новинцї вшытко, што ся дїяло у Базілицї Сятого Штефана 24. мая, айбу ту поміщаєме бесїду націоналного посланика Русинув у Парламентї Віры Ґіріц:
„Сёго рока Вседержавноє Русинськоє Самосправованя празднує свуй 15-ручный юбілей од свого основаня. Днешнёє сято короновало културнї и матеріалнї цїнности достоянія, сотворенїза послїднїй період русинськым сполством Мадярщины. Первоє русинськоє самосправованя было основано 1999. рока, первый собур вубрав предсїдателём Ґабора Гаттінґера, пуд веденём котрого сполность заложила фундамент днешнёго дїятельства. Успіхы послїднїх рокув указали, же Вседержавноє Русинськоє Самосправованя 2003. рока прийняло мудроє рішеня, наколи вуголосили русинськоє обновленя. Ги вічну памнять хорониме тоту минуту, наколи стувкы Русинув из слызами у вочох співали русинськый гімн у параднум дворови Пейчського Універзітета пуд час торжественного отвореня меморіалнуй таблы нашому академікови Антонійови Годинкови.
За послїднї два з половков рокы отцюзняноє русинськоє сосполство из ентузіазмом и ниґда небывалым числом притомных сятковало традіційнї сята: орґанізованї Обществом Русинув/Рутенув Мадярщины (предсїдатель: Янош Кожнянськый) у Шарошпотокови и Борші честованя памняти Ференца Раковція ІІ., Русинські Націоналнї Сята у Ґёдёлё, Мішколц-Ґёрёмбёлї и Нїредьгазї, торжественноє врученя премії Антонія Годинкы, а также сято Малуй Богородицї, орґанізованоє Столичным Русинськым Націоналным Самосправованём (предсїдатель: Олґа Сілцер-Лікович). Раді сьме, же єпископ Гайдудороґськуй Єпархії Др. Філіп Кочіш и єпископ Мішколцського Апостолського Еґзархата Др. Атаназ Орос проявлявуть ку ґрекокатолицькуй русинськуй общынї Мадярщины отцювськый позур и давуть мудрі настановы, котрі помагавуть розвоёви и змуцнёваню нашуй сполности, нашуй зєдинености и захраненю традіцій.
Важным событіём у жывотї нашого сполства быв XI. Світовый Конґрес Русинув, котрый сьме тримали у Пілішсенткерестї, а у орґанізації, проведеню и фінансованю котрого фундаментално зучастнило ся ВРС.
Уже не єден рук пуд орґанізаціёв Столичного Русинського Націоналного Самосправованя проводить ся Русинськый Молодежный Умілськый Табор у Балатонфёлдварі, а пуд орґанізаціёв РНС Будапешт-Ліпотвароша у Балатонсепездї и другый рук у Шайовпалфалї – Русинськый Табор Захраненя Традіцій.
Реалізовало ся вжек давно откладованоє поладжованя стріхы, внуторнїй ремонт и обновеня інтерьєра резіденції ВРС на улицї Дёрмот у Будапештї.
Офіційнї данї списаня обывательства 2011. рока указали позітивный резултат, зато же число особ, котрі зголосили ся Русинами вуросло на 186%! 2001. рока Русинами зголосило ся 2079 чоловік, а 2011. – 3882.
Єдным з майважных событій послїднёго періодастало вуграня конкурсного ґранта A-11/1-2012-2014. из фонда Европськуй Унії у керетох державнуй проґрамы пудпорованя (TÁMOP-3.4.1.) на суму 141 міліона форінтув, котру роздїлять межи собов Вседержавноє Грецькоє, Вседержавноє Полськоє и Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, а также Общеобразовательна Школа Мучонського Културного Центра Ласлова Каласа и Мучонськоє Самосправованя. Часть ВРС составлять 47міліонув форінтув. Написаня и выданя русинськоязычных учебникув є про нашу сполность історичным моментом.
Сосполна інформаційна новинка Русинув Мадярщины „Русинськый Світ” 2013. рока праздновала свуй 10-ручный юбілей. За минулый період новинка домогла ся вузнаня межи націоналных масмедій Мадярщины и зайняла важноє місто у обєктивнум інформованю нашуй сполности, дозераню материнського языка и захраненю традіцій. Вызнанём десятьручного дїятельства новинкы„Русинськый Світ” стала Націонална Премія 2013. рока од премєра Мадярщины Віктора Орбана.
19. марца у Сарваші быв торжествено отвореныйРусинськый Научно-Ізглядовательный Інстітут у составі Высшуй Школы Ференца Ґала, котрый своїм многобучным дїятельством фунґує, ги майважна изглядовательна інстітуція мадярськуй русиністикы.
Вєдно з празднувучым свуй 15-ручный юбілей Вседержавным Русинськым Самосправованём, 10-ручный юбілей од основаня празднувуть Премія Антонія Годинкы, Русинська Бібліотека и Русинська Музейна Експозіція.
Од имени русинськуй сполности доволте ми подяковати єпіскопови о. Фюлепу Кочішу за незабываєму літурґію, а также Мужському Хорови Сятого Єфрема и руководителёви Томашови Бубнову, Столичному Змішаному Хорови и ёго руководителёви Золтанови Сабову, Будаёршському Камерному Хорови Сятого Митра и руководителёви Крістінї Кіш Ватаманьне за музычнї выступы высокого уровня, котрі глубоко и доимавучо кынули наші душі. Од имени сяткувучого ґрекокатолицького русинського сполства хочу вусловити благодарность протонотарію канонику Дёрдёви Шел и вшыткым робутникум Базілікы Сятого Штефана за благотворноє дїятельство в успішнум проведеню сятуй Службы Божуй. На конець, айбо не у послїднїй шор дякуву предсїдателёви Столичного Русинського Націоналного Самосправованя Олзї Сілцер-Лікович і ї помучникум за приємну атмосферу на праздничнум фуршетї.
(Опубліковане в оріґіналї – мадярьскім варіантї русиньского языка.)