Нелем русиньска премєра Меланії Германовой,..

... але в реалности цїлкова премєра штодо выданя книжкы. Хоць авторка має того руков написаного много, немало і цїнного, але дотеперь од нїжной револуції, як і за соціалізму не нашло ся выдавательство або орґанізація, котры бы книжно выдали даякый єй рукопис. Мож без скромности повісти, же выдавательство Академії русиньской културы в СР є в тым дїлї піонїром, кідь приялорукопис авторкы з тым, же на ёго выданя зробить проєкт, перепише рукопис, языково і ґрафічно управить, зілуструє го, але главно го выдасть.Так ся на світ дістала в тых днях перша книжка авторкы нелем в русиньскім языку, але вообще, а то повіданя про дїти, молодеж і дорослы: Дїтём про радость і поучіня. Ґратулуєме авторцї. Мож поґратуловати і выдавательству, котре заслугов переписователькы рукопису Мґр. А. Вєтошевовій, языковій редакторцї ПгДр. К. Копоровій, ПгД., вдяка ілустраторцї, акад. малярьцї А. Ґаёвій і ґрафічній управі Мґр. А. Зозуляка выдала тоту книжку. То свято про авторку, то свято і про русиньску літературу на Словакії, же вышла нова книжка новой авторкы, хоць она уж мать на плечах скоро вісем хрестиків.

В книжцї є 14 повідань, з того 8 є про дїти а остатнї про молодеж і дорослых. Нас заінтересовали главно повіданя про дїти, конкретно такы, як: Найкрасша планета – Земля, Белавы листочкы, Радостне і смутне дїтинство, Учіня не заєць –не утече, Высока школа – жывотна, Повіданя без назвы, Запопадливый Іванко і Мамко, якой єм народности? Віриме, же выданём тых і далшых повідань сьме зробили радость нелем писательцї М. Германовій, але і любителям русиньской літерартуры, а были бы сьме барз рады, кібы тота книжка помогла учітелям при навчаню русиньского языка. Тым учітелям книжку подаруєме, лем най ю выужывають на годинах русиньского языка. А мы віриме, же за два рокы выдаме і цїнны балады авторкы. Бо балады по русиньскы свого часу выдала лем писателька А. Галчакова. Также новов книжков русиньскых балад бы авторка М. Германова могла збогатити сучасну русиньску літературу.

На конець желаме писательцї Меланії Германовій іщі пару років пережыти у здоровю, жебы ся дочекала далшой своёй книжкы, бо вісемдесятка єй клопкать на дверї.

А. З.