В сучасности найвызначнїшым проєктом ПУ, до якого є запоєный ІРЯК, є 2-річный проєкт під назвов „Злїпшіня языковых компетенцій штудентів ПУ в языках народностных меншын‟, якый фінанчно підпорила Аґентура Міністерства школства СР про штруктуралны фонды Европской унії. В данім періодї проєкт є у своїй половинї і на світї помалы будуть ёго першы резултаты – у формі высокольскых учебників русиньского языка, літературы і історії карпатьскых Русинів, і часть діґіталізованого книжного фонду Карпаторусиньской бібліотекы Торонтьской універзіты в Канадї. Проєкт ся зачав реалізовати в октобрї року 2013 а в сучасности ёго реалізаторы з ІРЯК ПУ – доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., і  Мґр. Валерій Падяк, к. н., суть на 3-тыжднёвім (22.8. – 10.9. 2014)перебываню на Торонтьскій універзітї, де в сполупраці з професором Торонтьской універзіты Павлом Робертом Маґочіём, якый тоту унікатну бібліотеку на америцькім контінентї будує 40 років, роблять над діґіталізаціов єй обсягу, якый торить коло 15 000 документів розлічного характеру і заміряня.

Read more … Проєкт заміряный на русиньскый язык

Кібы сьме мали выраховати десять людей, котры по 1989 роцї зробили основну роботу про розвиток і навчаня русинького языка на Словеньску, істо бы міджі нима не міг хыбовати Ян Гриб. Автор многых учебників, котры ся хоснують на нашых школах, ся дожыв 80 років жывота. Він є оцїненый Плакетов Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США. 

Read more … Я. Гриб – автор русиньскых учебників

Родина, многы єй бывшы колеґове і знамы пришли 3. септембра 2014 до Дому смутку в Пряшові, жебы выпровадити у вічность свою жену, мамку, бабку, близку в родинї, бывшу єднокласницю у Театралнім інштітутї Карпенка-Карого у Києві, довгорічну артістку в колишнїм „Українськім націоналнім театрі“, пізнїше перемоневанім на русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові, родачку русиньского села Габура, де ся народила 1. апріля 1942 і охабила нас у Пряшові по хворотї 29. авґуста 2014 – Марія СИСАКОВА, котру вшыткы єй близкы не называли інакше, як Маша. Она роздавала ся на сценї і в родинї, а  кідь одышла до умелецького неба, зістало по нїй порожнё в просторї, але не в нашых сердцях, де буде надовго, но і она буде у вічности споминати на вшытко то добре в поземскім пережытім, але і на послїдню співанку од дївкы Ярославы у домі смутку. 

Read more … M. Сисакова – одышла у вічность