Я. Гриб – автор русиньскых учебників
Кібы сьме мали выраховати десять людей, котры по 1989 роцї зробили основну роботу про розвиток і навчаня русинького языка на Словеньску, істо бы міджі нима не міг хыбовати Ян Гриб. Автор многых учебників, котры ся хоснують на нашых школах, ся дожыв 80 років жывота.
Народив ся Ян Гриб 4. септембра 1934 р. в Праврівцях, котры ся пізнїше споїли зо селом Репеїв. Довгорічный педаґоґ і писатель русиньского походжіня учів ся наперед в Ґрекокатолицькій руській ґімназії в Пряшові, пізнїше на Україньскій середнїй школї (1951 – 1955). Высокошкольскы штудія закінчів на Філозофічній і Педаґоґічній факултах Павла Йозефа Шафарика в Пряшові (1955 – 1964) і як абсолвент зачав учіти в основній школї на русиньскім селї Велика Поляна (Велика Поляна было село в окресї Снина, яке было в 1980 р. выселене і затоплене в звязку з будованьом водной перегороды Старина). Потім учів в селї Олька, де остатнїх шість років, од 1965 до 1971, быв і директором школы. На тій функції го застигла і інвазія войск Варшавского договору. Ян Гриб публічно в школї выступав проти той інвазії і міджі школярями, і тото му комуністічный режім оплатив. В роцї 1971 комуністічны власти змусили Яна Гриба зохабити роботу учітеля. Втогды нихто не міг знати, же ку своїй роботї, котру любив, буде годен вернути ся аж по 19 роках.
В роцї 1990, значіть по ніжній револуції, вернув ся до школы в Ольцї, де учів аж до 1994 року, коли одышов на заслужену пензію. То але в жывотї Яна Гриба не значіло конець ёго педаґоґічной роботы. Актівно ся і дале занимав своёв роботов педаґоґа. Хоць в іншій области. Ян Гриб быв автором першого Букваря і першой Чітанкы про русиньскы дїти, котры были выданы в русинькім языку, а то іщі в 1994 роцї і вєдно з далшыма учебниками послужыли на кодіфікацію русиньского списовного языка на Словеньску, котра ся святочно одбыла 27. фебруара 1995. Букварь, то фундамент, перша книжка, з котров стрітне ся кажда дїтина такой на початку свого школьского жывота. З нёго ся учіть школярь чітати і писати першы буквы і якраз тот фундамент в русиньскім школстві збудовав Ян Гриб.
За цїлы рокы ёго роботы з підтримков Русиньской оброды на Словеньску і редакції Народных новинок і Русина, як і конзултантів, быв автором або співавтором далшых окремых про кажду класу основной школы учебників: Русиньскый язык про другу і третю класу, про четверту, пяту, шесту, сему, восьму, девяту класу основных школ, Робочій зошыт з русиньского языка про другу і третю класу (Путованя за сонічком), про четверту, пяту, шесту класу ОШ в першій верзії, Чітанка про третю, четверту класу основных школ, Літературна выхова про сему, восьму, девяту класу ОШ, Хрестоматію про 5. – 9. класу ОШ. Векшына тых учебників вышла у першій серії, то значіть од кодіфікації 1995 року до 2004 року, як і в другій серії по дакотрых змінах правил русиньского правопису од 2005 до 2011 року, а тоты зміны суть захоплены авторами Ян Гриб і Анна Плїшкова у Русиньскім языку в зеркалї новых правил русиньского языка про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка. (Шкода лем, же од 2012 року не вышов уж жадный русиньскый учебник, жебы сьме могли закінчіти цїлы другу серію русиньскых учебників, бо Міністерство школства, наукы, баданя і шпорту СР все говорить, же на то не є пінязї).
В септембрї 2007 року быв на 3-ім міджінароднім языковім конґресї в Краковіоцїненый Плакетов Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США на челї з єй презідентом проф. Др. Павлом Робертом Маґочіём, котрыйу му особно плакету передав.
Ян Гриб по роцї 1989 зробив досправды глубокый слїд в розвитку русиньского языка і ёго навчаня на школах. Русины, їх школство і історія на тот слїд ниґда не забудуть.
Петро МЕДВІДЬ, Пряшів
(Історічны факты черьпаны із книжкы: П. Р. Маґочій – „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“, Ужгород, 2010.)
