Не стратьме віру в русиньскый народ

Желам чітателям русиньской пресы, вшыткым русиньскым представителям і актiвістам  в 2015 роцї  певну віру русиньского народа, же ся дожыєме того дня, коли і мы, Русины, будеме мочі жыти такым достойным слободным народностным жывотом, якым жыють днесь вшыткы остатны народностны меншыны на Словеньску. 

 

Презідент Словеньской републікы Андрій Кіска в новорочнім приговорї повів, же  найважнїше в жывотї є заховати слободу рїшаняі о власнім будучім жывотї. Же никому з нас бы ся нелюбило, кібы дахто з Европской унії нам діктовав, як маме в Словеньскій републіцїі жыти.

 

Нам, Русинам, бы ся любило, кібы в 2015 роцї влада Словеньской републікы ся застала за Русинів і повіла владї Україны,  же як Україна хоче ся стати членом ЕУ, мусить Русинам дати людскы права на властну народность і на властну културну дїдовизну, жебы Русины на Українї мали право самы рїшати о своїм народностнім жывотї.

 

На Словеньску хоць посланцї парламенту СР прияли законы на охрану народностных меншын, хоць і узнали русиньску народность, хоць і Міністерство културы СР створило СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові, але Русинів на Словеньску, до днешнїх днїв політіцїНародной рады СР  не позбавили штатно-політічного українізачного утискуваня. А тото є основна штатно-політічна хыба  владного сістему, якый теперь владне на Словеньску в одношіню ку Русинам. Тоту хыбу треба чім скорше направити. Українізація Русинів на Словеньску подовжує дале, за актіной підпоры штату, яка была і за часів ленїньского соціалізму. Про нас то є непрятелный став. Културна дїдовизна каждой народностной меншыны на Словенску є выголошована справедливо за їх властництво, лем културна дїдовизна Русинів є доднесь несправодливо выголошована штатом за културну дїдовизну Українцїв. Властниками русиньской културной дїдовизны на Словеньску суть іщівсе Українцї, не Русины. Доколи така несправодливость буде? Вину на тім мають штатны робітници і політіци. Тота кривда, способлена Русинам комуністічнов партіёв у Москві на засїданю в 1924 роцї, тырвать і релізує ся за помочі штату і українізачно-ленїскых актівістів на Словеньску, до денешнїх днїв. Памятникы В.І.Ленїна уж політіци збуряли, як кібы хотїли дати верейности наяво, же ся розышли з учінём ленїнізму, але чом доднесь ся неможуть політици збавити воєнько-політічной, ленїньско-комуністічной стратеґії, в рамках котрой Русинів выголосили за Українцїв у 1924 роцї? Было бы політічно справедливо, жебы Русинам політіци на Словеньску вернули днесь нелем народность, але і  права на властну русиньску культурну дїдовизну. Але не вернули. Чом?  Вірьме, же  ся нам єдного дня подарить досягнути народну слободу і повній збавити ся політічной комуністічно-ленїньской  українізації. Нетратьме віру русиньского народа.

 

Єдным із важных кроків ку досягнутю русиньской народной слободы на Словеньску было снажіня русиньскых патріотів о заложіня Округолого стола Русинів Словеньска. Кідь сьме закладали платформу ОСРС, дакотры функціонаре русиньскых обчаньскых здружіньнехотїли підпорити тоту ініціатіву, бо немали в собі достаточну віру во свій народ, же ся русиньске народне возроджіня дасть іщі реалізовати в праксїі. Успокоїли ся з поглядом, же Русиньска оброда на Словеньску а є наймасовіша орґанізація на Словеньску, притім не брали до увагы  неужыточну, аж антірусиньску філозофію бывалого веджіня РОС. Успокоїли ся  з механічным предкладанём многых проєктів на штатну фінанчну підпору, котра до РОС  забезпечовала достаточный фінанчный принос і жывотный благобыт про челных функціонарїв РОС. Може просвій благобыт функціонарї РОС успокоїли ся з політічнов українізаціёв Русинів. На перше місце далитакый способ жывота перед старостями народностныма, бо немали в собі достаточну  віру русиньского народа, котра бы їх філозофічно усмернёвала. Властно дали ся купити за штатны пінязї і махли руков над далшов цудьбов Русинів. Зачали в новинках ІнфоРусин, підлизавым способом хвалити, же якый про Русинів є ужыточный  фестівал културы неекзістуючіх Русинів-Українцїв, на котрім културна дїдовизна Русинів ся верейно выголошує за културну дїдовизну Українцїв. Фарізейскы твердили, же Русины уж досягли вшытко, што хотїли  досягнути, стачіть уж лем утримовати тот став. То быв верейный прояв лабужніцького жывота, якый вели в РОС,  і прояв тоталной філозофічной народностной безрадности членів бывшого веджіня найвекшой русиньской орґанізації  –  Русиньской оброды на Словеньска. 

 

Лем заслугов тых русинскых актівістів-патріотів, котры не стратили віру в силу і змыслуповность русинского народного возроджіня, днесь ОСРС фунґує і повнить своє посланя. Належыть їм моя почливость і подякованя за жертовность.

 

Заслугов розумных учасників посліднёго Сейму РОС быв зволеный за председу РОС чоловік, котрый быв сполузакладателём платформы ОСРС і має в сердцї віру, же ся Русины можутьвозродити і же ся докажуть збавити скоро 100-річной політічной комуністчно-ленїньской  українізації. Вольба нового председу РОС, чоловіка з позітівным думанём,  быв далшый хосенный крок у рамках роботы ОСРС до ожывлїня і реалізації народной оброды Русинів у праксї. Народна оброда ся недасть реалізовати проєктами, але треба робити владно-політічны їднаня з підпоров проєктів. Як ся недасть досягнути народна оброда єдным їднанём, треба зробити уцїленый комплекс поступовых урядно-політічных кроків їднань. Ай вольбы посланцїв до парламенту ці до містьскых самосправ, або членство у Выборї про народностны меншыны у Радї влады СР, або і выбер членів комісії на оцїневаня проєктів, належать до комплексу поступовых кроків. Тото вшытко бы мав мати на старости і на памяти старостливый воджатай русиньского обчаньского здружіня, ці народного руху, жебы быв сполоченскы нхосенный у своїй функції, ці у сполоченьскім возроднім процесї.

 

За далшый хосенный крок у рамках роботы ОСРС поважую факт, же ся першый раз в історії третёй волны русиньского народного возроджіня, подарило ся нам зєдинити  в поглядах председів русиньскых обчаньскых здружінь на Словеньску, жебы сьме сполочнї забоёвали за народны права Русинів. Може дахто і теперь тратить віру во возроджіня, але треба ся нам у нашій народностній возродній вірїі зміцнити. Треба знати,  же чекать нас ай далшый крок, ай тот буде требало ся научіти зробити сполочнї, а зробиме го лем втогды, як в сердцю нестратиме віру в народневозроджіня. Запохыбувати можеме, але стратити обродну віру у нашого народу, тро бы про нас могло значіти народну загыбель. Рік 2015 може быти про нас зломовым, а як не 2015 рік, та 2016. З  нашогом боку можуть бытирозвинуты тискы на ліквідацію політічной українізації Русинів у штатных штруктурах на Словеньску, а часом під нашым тиском то даґде поволить. Або досягнеме своє, або наш неуспіх ся болестиво може доткнути волебных выслїдків політічной партії Смер, котрый найвекшу опору має акурат у Русинів на выходї Словеньска. Мы, Русины, потребуєме в парламенті СР мати таку політічну партію, котра нас докаже збавити політічной комуністічно-ленїньской українізації і докаже увести нас до слободного народностного жывота, без українізачных впливів зо страны штатных штруктур.

 

В православнім хорї у Свіднику співаме співанку, де є поучный текст, ай про нас, русиньскых народовцїв: Утвердий, Боже, святую, православную віру, православных хрістiaн. З тых слов собі возьмиме понаучіня про себе і про утверджіня нашой віры у народно-возродный рух Русинів.

 

Ян КАЛИНЯК, Свідник

Go back