Умер вызначный стоматолоґ-Русин
20. септембра 2014 р. у віку 86 років траґічно загынув внаслїдку автогаварії МУДр. Андрій Бандура, к. н., вызначный стоматолоґ русиньского походжіня. Андрій Бандура быв оцінёваным одборником дома і за граніцями.
Народив ся А. Бандура 21. юна 1928 р. в русиньскім селї Нижня Яблїнка, в окресї Снина. В септембрї 1945 р., значіть по войнї, наступив як 17-річный штудент до „Русской учительской академии“ в Пряшові, котру втогды вів директор Др. Штефан Ґойдіч. По успішнім закінчіню школы наступив учіти до русиньской школы в селї Гавай, окрес Меджілабірцї. Довго там але не зістав. По роцї быв покликаный на основну воєньску службу і учітелёвати ся уж не вернув. По закінчіню воєньской службы зачав штудовати на лїкарьскій факултї. Хотїв быти лікарём-інтерністом, но на тот фах требало мати „знакомства“, што молодый штудент із русиньского села не мав. Быв радый, же го взяли на втогды непополарну стоматолоґію. Тото ёго „нещастя“ ся але вказало як велике щастя про нёго і про цїлый стоматоліґічный фах у бывшім Ческословеньску і у світї.
По школї не перестав штудовати. Так, як колись на учітельскій семінарії в Пряшові на інтернатї до ночі учів ся педаґоґіку і псіхолоґію, жебы добрї обстав перед директором Др. Штефаном Ґойдічом, теперь як лїкарь не штудовав дале зато, жебы перед дакым „добрї обстав“, але гнала го допереду туга помочі людём і дати одповідї на многы втогды незодповіданы вопросы в стоматолоґії. В научній роботї пришов на новы методы і обявы. Научны баданя і медоты, на котрых робив, реалізовав такой в практічній роботїі. Довгы рокы быв прімаром стоматолоґічного оддїлїня в Пряшові, де аж до смерти жыв, а вдяка нёму в тім містї была, як в єдинім містї на Словеньску в тім часї, стровена зубна амбуланція про дїти передшкольского віку.
Ёго роботу відїли і высшы державны і одборны орґаны. Кідь в 70-ых роках 20-го стороча пришла до Ческословеньска жадость із Тунісу, жебы їм держава помогла з одборниками, котры бы молги орґанізовати їх стоматолоґічны службы, Андрій Бандура быв міджі першыма, котрый быв до Тунісу загнаный. Пару років рїшав їх проблемы в ненайлїпшых здравотных условіях. Фаховы скушености зберав і в Споєных штатах америцькых. Ёго знакомства з америцькыма докторами і научныма робітниками з нёго зробили выглядаваного одборника і быв все покликаный на різны стоматолоґічны конґресы, конференції і т. д. по цїілім світїі.
Теоретічны научны роботы і баданя МУДр. А. Бандуры, к. н., і їх аплікація в практічнім жывотї были так высоко цїнены, же здобыти тітул кандідата наук не было про нёго проблемом. Быв членом Коморы зубных докторів Словеньска і многых іншых стоматолоґічных орґанізацій нелем на Словеньску, но і за граніцями. По одходї до пензії іщі довгы рокы робив як пріватный стоматолоґ.
По 1989 роцї Андрій Бандура в Пряшові часто брав участь і в културнім жывотї Русинів. Быв частым участником семінарів, котры робить Інштітут русиньского языка Пряшівской універзіты в Пряшові, семінарів орґанізованых Русиньскым културно-освітнім обществом А. Духновіча в Пряшові, ці подій, котры приготовлює Музей русиньской културы в Пряшові. Сам быв членом Руського клубу 1923.
В 2010 роцї быв нагородженый міністром здравотницьтва Словацькой републікы Іваном Угляриком честным тітулом „Особность словацького зубного лїкарьства“. Андрій Бандура быв єден із тых, котры суть про нас прикладом, же і абсолвенты русиньского школства можуть быти успішны і оцїнёваны напрік тому, же не штудовали основну ці середню школу словацьку.
Послїднє прощаня з ним ся одбыло 24. септембра 2014 р. на в Домі смутку в Пряшові. Вічная ёму память!
Петро МЕДВІДЬ, председа Містной орґанізації Русиньской обвроды у Пряшові, котрого членом быв і А. Бандура.