• Aкадемія
  • Новинкы • 40/2015
  • По восьмох роках од краківского конґресу одбыв ся ІV. Міджінародный конґрес русиньского языка у Пряшові

По восьмох роках од краківского конґресу одбыв ся ІV. Міджінародный конґрес русиньского языка у Пряшові

23. – 25. септембра 2015 успішно одбыв ся ІV. Міджінародный конґрес русиньского языка на Пряшівскій універзітї у Пряшові на Словакії.

 

23. септембра 2015 участници ІV. Міджінародного конґресу русиньского языка на Пряшівскій універзітї як першу допроводну акцію мали можность попозерати на сценї Театру Александра Духновіча в Пряшові гру Гавай із середовиска русиньского села тото істого мена. Авторков гры є ПряшівчанкаМихаела Закутяньска а тот траґікомічный дебут авторкы быв оцїненый у конкурзї Драма 2007, сценічнім конкурзі Цїна Тібора Віхты 2009 ітд. Режісерков пєсы є Зоя Зубкова з Братїславы, котра окрем режії зробила і костімы до гры.

 

24. септембра 2015 в Пряшові зачала практічна робота IV. Mіджінародного конґресу русиньского языка, котрого оранізатором быв Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

 

Конґрес святочно ся одкрыв за співу русиньской гімны „Я Русин был…“, котру заспівав Xор катедралного храму св. Александра Нєвского в Пряшові з діріґентков Татянов Швайковов, і потім наслїдовало далшых пять співів у церьковнославяньскім языку, чім ся сворила святочна атмпосфера той події.

 

Потім вступным словом привітала участных доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., директорка спомянутого інштітуту, міджі нима і Бк. Наталія Кухтова, МБА, з Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны. Дале слїдовав святочный приговор проф. ПгДр. Мілана Портїка, ПгД., проректора Пряшівской універзіты. У славностнім зачатку конґресу выступили іщі проф. Др. Павел Роберт Маґочій – честный председа Світового конґресу Русинів і презідент Карпаторусиньского научного центра у США з центром у Ню Йорку, як і Владимір Противняк, член Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску, орґанізації, котра была основнов у процесї кодіфікації русиньского літературного языка на Словакії. А. Плїшкова у своїм вступі прочітала і поздравны писма од председы Світового конґресу Русинів Др. Штефана Лявинця з Мадярьска і од Інж. Катарины Ондрашовой із Секції реґіоналного школства МШ СР, яка в 90-ых роках мала на старости школы з навчанём русиньского языка і зробила вызначну роботу в зачатках того процесу.

 

Далї слїдовало святочне передаваня Премії св. Кіріла і Мефодїя за розвой русиньского языка на основі номінацій членів Научной рады IV. Конґресу русиньского языка на челíі з доц. ПгДр. Василём Ябуром, к. н., котрыйпередав премію тым заслуженым діятелям у сферї розвитку русиньского языка: проф. Др. Павлови Робертови Маґочіёви за ініціованя кодіфікації русиньского літературного языка і ёго пропаґацію у світї; проф. РНДр. Ренему Матловічови, ПгД., бывшому ректорови, за часїв котрого на Пряшівскій універзітї у Пряшові быв створеный Інштітут русиньского языка і културы. Далшыма оцїненыма были: проф. Др. габ. Генрик Фонтаньскый, доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н., доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., ТгЛіц. Франтїшек Крайняк, Мґр. Александер Зозуляк, Мґр. Анна Кузмякова, Інж. Іґор Керча, Мґр. Валерій Падяк, к. н., Мґр. Гелена Медєшіова, Мґр. Іріна Папуґова, Мґр. Івета Мелничакова і Мґр. Наталія Гнатко. Вшыткым оцїненым сердечно ґратулуєме і дякуєме їм за їх роботу, котра была на хосен нашого русиньского языка.

По святочній церемонії того дня конґресу зачала ёго робоча часть, а то чітанём рефератів у І. тематічній секції Статус русиньского языка в шыршім лінґвістічнім контекстї під веджінём доц. ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД.У тій секції выступили: проф. Др. Павел Роберт Маґочій (Торонтьска універзіта, Канада) з рефератом Ці нам треба четвертый конґрес русиньского языка?, Асіст. проф. Др. Елена Будовская (Джорджтавньска універзіта, США) / на тему Русинский язык в Америке: академическая среда и общество, проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) / з докладом Miestorusínskeho jazyka v rodine slovanských jazykov‟, Мґр. Андріанна Шімон, яка прочітала сполочный реферат створеный із проф. Др. Ахімом Рабусом (Універзіта Ф. Шіллера, Єна, Нїмецько) під назвов На новых путях iсслiдованя русинськых дiалекту: Корпус розговорного русинського языка‟. Потім слїдовала діскусія до тых рефератів.

 

Пообідї продовжовала робоча часть конґресу в ІІ. теметічній секції Актуалны лінґвістічны проблемы русиньского яыка в окремых країнах під веджінём проф. Др. Павела Роберта Маґочія (Торонтьска універзіта, Канада). Ту реферуючіма были: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) на тему Проблемы ґраматічных катеґорій роду і паду перевзятых субстантівів у русиньскім языку; проф. Др. габ. Генрік Фонтаньскі (Шлезька універзіта в Катовіцях, Польща) з тематіков Опыт синтаксического словаря лемковского языка;Мґр. Михайло Алмашій (Закарпатьске областне научно-културолоґічне общество А. Духновіча, Ужгород, Україна) з назвов Вопросы формованя нормы русиньского языка на Українї‟. По павзї іщі тот день выступили з научныма докладами: проф. Др. Михаил Капраль, к. н. (Высша духовна школа Ф. Ґала, Сеґед, Мадярьско) під назвов Кодіфікація модерного русиньского літературного языка в Мадярщінїпроф. Др. Михайло Фейса (Універзіта в Новім Садї, Сербія) під назвов Линґвистични проблеми южнорусинскей вариянти русинского язика‟. Ку слїдуючім темам потім была діскусія.

 

На закінченя дня была друга допроводна акція, а то выставка русиньскоязычной літературы. Тота акція ся одбыла в СНМ – Музею русаиньской културы в Пряшові, де вшыткых привітала директорка музея ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., яка потім зробьла про притомных екурзуію по експозії музею. Выставков книжок спроваджав Мґр. Валерій Падяк, к. н., якый єдночасно презентовав і нову книжку выдану з нагоды 70. років од народжіня проф. Др. Павла Роберта Маґочія. Так само Лариса Ільченко з бібліотекы „Ужгородського національного університету‟ представила найновше выданя, котре зоставила вєдно з В. Падяком під назвов Бібліоґрафія русиньскоязычных выдань: 2005 – 2014.

 

25. септембра 2015 продовжовав конґрес выступами у ІІІ. теметічній секції під назвовРусиньскый язык в окремых функціоналных сферах. Тоту секцію вела ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія). В тій секції довєдна выступило вісем реферуючіх: доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія) на тему Русиньскый язык в контекстї Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, Др. габ. Олена Дуць-Файфер (Яґелоньска універзіта, Краков, Польща) – Сучасный русиньскый язык у красній і научній літературї, Мґр. Валерій Падяк, к. н. (Пряшівска універзіта, Словакія) – Функціонованя материньского языка Русинів на УкраїнїМґр. Маріанна Лявинець (Універзіта Л. Етвеша, Будапешть, Мадярьско) – Русиньскый язык в масмедіалній сферї,Мґр. Анна Кузмякова (Русиньска оброда на Словеньску, Пряшів) – Кодіфікація русиньского языка як выслїдок колектівной діскузіїПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. (Пряшівска універзіта, Словакія) – Дакотры орфоґрафічны і орфоепічны проблемы в русиньскых масмедіях, ТгЛіц. Франтїшек Крайняк (Общество св. Іоанна Крестителя, Камюнка, Словакія) – Статус русиньского языка в церьковній сферї, Мґр. Наталiя Гнатко („Руснак‟ – Орґанізація /„Дружтво‟ Русинів у Хорватії– Проблемы навчаня русиньского языка в основных школах. Потім зась была діскузія к прочітаным у секції рефератам.

 

Пообідї была зачата IV. тематічна секція Русиньскый язык у школьскій сістемі Словакії і в загранічу. Была то модерована діскусія, котру вели доц. А. Плїшкова і проф. П. Р. Маґочій, у котрій на дану тему выступив по єден представитель з каждой державы, де ся учіть русиньскый язык. Дале в діскусії дістали слово на выступлїня учітелї русиньского яузыка і представителькы Штатного педаґоґічного інштітуту в Братїславі ПгДр. Івана Ґреґоровá, ПгД., і ПгДр. Янка Пішова, ПгД., котра має в даній інштітуції на старости русиньскый язык. День ся скінчів приятём заключінь з ІV. Міджінародного конґресу русиньского языка на Пряшівскій універзітї в Пряшові (тоты заключіня публікуєме дале в чіслї).

-р-  

Go back