Русины хотять їднати з далшыма меншынами о народностнім законї

4. октобра 2014 р. в Пряшові проходило 13 засїданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), в  врамках котрого ся представителї Русинів договорили на зачатю розговорів із представителями вшыткых народностных меншын на Словеньску, зо заміром сполочного поступу при просаджованю народностного закона.

Пропозіцію закона о народностных меншынах і о їх фінанцованю, котрый Словеньска републіка не мать і котрый бы мав окрем іншого говорити ай о зряджіню а фунґованю меншыновых самосправ, приправив председа ОСРС ЮДр. Андрій Ліґа і буде частёв Проґраму розвитку русиньской народностной меншыны, выданя котрого ОСРС фіналізує.

Далшым кроком представителїв русиньской народностной меншыны буде зачатя їднань з остатныма народностныма меншынами на Словеньску зо заміром посилнїня взаємной сполупрацї, але головно здобытя што найшыршого консензу і підпоры про приготовлёваный народностный закон.

ОСРС так само занимав ся пропозіціёв моделу розділёваня фінанцій у дотачнім проґрамі Уряду влады Словеньской републікы „Култура народностных меншын“. В минулім роцї ся ОСРС подарило успішно просадити новый способ алокації фінанцій міджі окремы народностны меншыны. Теперь хотять представителї Русинів просадити і модел далшого розділёваня фінанцій у рамках меншыны так, жебы была всокочена контінуалность тых проєктів і актівностей, котры суть про културный жывот русиньской народностной меншыны важны. Піде головно о підору пресы, книжок, медій і найважнїшых културных подій. Частёв моделу має быти і можливость, жебы о роздїлїню розрахунку вырїшыла каждый рік народностна комісія сама, подля пріоріт, котры в данім періодї має за найважнїшы. Мало бы ся так передыйти неефіктовному черьпаню дотацій і акцент бы мав быти положеный на такы актівности, котры мають вартость навеце про благо всокочіня і розвитку културы народностной меншыны.

Доста россягла часть їднаня ОСРС была присвячена вопросу русиньского народностного школства. Зато на засїданю ОСРС брали участь одборници і актівісты, котры якраз в области школства дійствують, як доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., з Пряшівской універзіты, Інж. Е. Солеёва з комісії про народностне школство Міністерства школства Словеньской републікы і ПгДр. Люба Кралёва, ПгД., орґанізаторка великого проєкту вечурнїх школ русиньского языка про дїти і дорослых. Вопрос русиньского народностного школства є єднов із пріоріт, котры будуть обсягом приготовлёваного Проґраму розвитку русиньской народностной меншыны.  

Мґр. Петро МЕДВІДЬ, говорця ОСРС

Веце інформацій: www.pilip.sk