Нова книжка Юрка Харитуна

І сучасный претехнізованый світ выдавать множество книг, часописів... Інакше ся ани не дасть – друковане слово є сучастёв жывота. І мы, Русины, ся снажыме в тім змыслї тримати крок з добов.
Недавно писатель Штефан Смолей выдав аж три книжкы, бард нашой поезії Юрко Харитун нас обдарив новов книжков Здогадай, школярику (выдала Академія русиньской културы в СР, Пряшів, 2015, 164 стор.). Жадать ся мі пару слов о нїй повісти.
Кажда книжка мать свою судьбу. Автор вышеспоминаной такой на зачатку признавать, же она не є унагленый або нечеканый плод творчости. Писав, складав єй цїлено довгы рокы.
Чітатель по прочітаню першых гаданок ясно спознать, яку автор мать професію. Выдедукує, кому є тота інтересна книжочка адресована. Єм пересвідченый, же нихто не зужить круг чітателїв лем на школярїв, хоць они суть найголовнїшы. Книжка є присвячена найшыршому колу чітателїв: молодым, дїдкам, бабкам і, підкреслюю – педаґоґам і родічам. Часто мамы, бабкы, учітелькы при выхові молодого поколїня хоснують приповідкы, співанкы, пословіцї, поговоркы, котры розвивають лоґіку, здогадливость, росшырюють словну засобу, образотворность дїтей. Книжка Здогадай, школярику є інтересна і богата якраз з того аспекту. Як доказ ясности і зрозумілости уваджам приклад:
Не треба му спалню,
ани теплу стайню.
Полежати любить в будї.
Як зачує што лем крокы,
то наробить крик.
Нашу хыжу і нас дома
стражить добрый
/кисп/ (стoр. 25)
Не зашкодить іщі єден:
Дам вам гаданку таку,
і не барз тяжку.
Курить водне,
курить вночі,
але без дугану.
/нимок/ (стoр. 139)
Книжка обознамлює школярїв, чітателїв з ремеслами: токарь (стор. 57), косарь (54), бороны (121), фурик (133), куделя (105), указує на природны явы, красоты Карпат, силы природы: гром (стор. 75), лед (100), вітор (126), арджа (143), музичны інштрументы: бубен (68), клавір (70), гармоніка (76), гуслї (134), говорять о характерї звірят: сорока (80), продуктах кухнї, лїчітельстві, або і легкы, лем на розвеселїня: скокан (59), цибуля (49), глядило (63), компот (81), но не нагодов – автор собі добрї усвідомлює, же сміх є сіль жывота, а сміх на многых годинах є препотребный.
Видиме, же в книжцї є шырока палета можностей про учітелькы, родічів, як здоконалёвати остроумность, брусити розум, росшырёвати обзор і скушености школярїв, дїтей.
Може бы ся зышло авторови пошепнути, же днесь молодеж ся не погне без найновшой технікы і зато бы не зашкодило при реедіції доповнити гаданкы, о почітач, мобіл, інтернет...
Ілустрації акад. малярькы Анны Гаёвой суть фантастічны, выстигують дїтьскость, суть жывы, повны тепла, а палета фареб – пестра. Образкы гармонічно доповнюють текст. Тым і посланя книжкы. Технічна управа одповідать пожадавкам добы.
Думам, же книжка Здогадай, школярику заповнила біле місце в нашій педаґоґічній літературї і не мала бы хыбити в бібліотецї нашого русиньского чітателя, а в ниякім припадї хыбити в книжніцї педаґоґа.
Дякую авторови і матеріалізаторам рукопису за неповторный подарунок.
Миколай КСЕНЯК