Зміна фінанцованя народностных меншын на Словакії перешла першым чітанём

Народна рада Словацькой републікы прияла 1-го октобра 2015 р. в першім чітаню пропозіцію закона од партії Most-Híd о фінанцованю меншыновых култур. Партія на своїм сайтї інформує, же по 25-ёх роках є першыраз реална шанца добрым способом вырїшити тот вопрос, котрый є ключовым із погляду меншын на Словакії. Пропозіцію в першім чітаню підпорили вшыткы парламентны партії.

 

„Дотеперь сьме не мали досправды обсяглу пропозіцію на фінанцованя меншыновых култур. Но на будьякый крок допереду в тім напрямі є потребна конкретна пропозіція закона. Зато сьме зробили такый документ, котрый уможнює, жебы меншыны конечно рїшали самы о своїй културї, і жебы ся културна самосправа стала реалностёв. Наша пропозіція докінця забеспечує і потребны жрідла,“ высвітлёвав Ласло Шоёмош, підпредседа партії Most-Híd.

Пропозіція закона рахує зо заснованём Фонду меншыновой културы, в рамках котрого бы кажда меншына мала властну, окрему раду. Рада, котрой членами бы были представителї орґанізацій меншыновых култур і незалежны експерты, бы окремо рїшала о перероздїлїню фінанцій про підпору меншыновых култур на їх проєкты. Дякуючі тому бы Рады діспоновали достаточныма правомочностями о встановлїню напряму културной політікы своїх комуніт. Обєм фонду бы ся значно звекшыв, причім бы фінанчны средства были перероздїлены міджі меншынами пропорціонално.

 

„Заснованя фонду бы уможнило стабілізацію фінанцованя меншыновых култур, без інтервенції вонкашнїх факторів. Не было бы залежне од ласкавости актуалной влады. Значіло бы і покрок із погляду транспарентности, кідьже вшыткы релевантны інформації о рїшінях бы были публічно доступны. Вірю, же і парламентна векшына є зо мнов согласна, же тота пропозіція закона бы успішно і довгодобо вырїшила єден старый і неприємный проблем, і же пропозіція закона успішно перейде другым чітанём і буде чінна,“ повів на конець Шоёмош.

Фонд бы мав быти подля партії Most-Híd шторік мінімално у вышцї вісем міліонів евр. Мав бы быти верейноправнов інштітуціов зрядженов Міністерством културы Словацькой републікы. Подля партії заміром фонду є головно всокочіня, выражіня, охрана і розвиток културной ідентічности і културных вартостей народностных меншын, далше выхова і освіта ід правам народностных меншын, як і розвиток і підпора інтеретнічного і інтеркултурного діалоґу і порозумлїня міджі народностнов векшынов і народностныма меншынами ці етнічныма ґрупами, і то вшытко посередництвом пропонованой дотачной сістемы.

 

Вісем міліонів евр на рік з державного розрахунку на фонд є подля партії резултатом подїлу жытелїв Словацькой републікы, котры ся голосять ід єдній із 13-ёх народностных меншын, або хоснуючіх єден із меншыновых материньскых языків, і цїлкового розрахунку Міністерства културы на рік 2015 по одрахованю средств на верейноправны медії, церькви, інштітуціоналну підпору меншыновой културы міністерством. „Коло вырахованя вєдно з тым была взята до увагы і реалность, же членове народностных меншын суть і конзументами словацькой (векшыновой) културы‟,  доповнила партія.

 

„Порпонована сістема фінанцованя умелецькых і науковых актівностей, културы і креатівного промыслу народностных меншын бы мала вычеряти часть нетранспаретной дотачной сістемы міністерства, котра в сучасній добі представлять єдиный сістемовый інштрумент державной културной політікы на підпору актівностей народностных меншын на теріторії Словацькой републікы,“ інформовала партія, котра бы хотїла, жебы фонд дїяв од януара 2016 року.

 

В сучасности є меншынова култура підпорована лем із проґраму Уряду влады – Култура народностных меншын. Тот проґрам функціонує на основі ґрантовой сістемы. Ґранты мусять жадателї на каждый проєкт передкладати шторік. Найвешкым проблемом суть терміны выплачаня схваленых ґрантів, головно при періодічній пресї ці електронічных медіях, котры дїють цїлый рік, но грошы приходять аж в половинї рока, або і пізнїше. Вышка цїлковой сумы придїленой про народностны меншыны ся шторік мінить подля державного розрахунку. Того року была сума про меншыны ани не 50 процент із вісем міліонів, котры хоче закон од Most-Híd ґарантовати.

 

Округлый стіл Русинів Словеньска тот рік представив свій проґрам розвитку русиньской народностной мешныны. Ёго частёв є і пропозіція Закона о народностных меншынах, котрый дотеперь Словакія не має. В пропозіції закона ся рїшыть і фінанцованя меншын. Пропозіція рахує з културнов самосправов. Округлый стіл ословив далшы народностны меншыны, жебы ся высловили ід пропозіції закона і жебы вєдно дішли до комрпомісу, котрый потім будуть тискати на цїлосполоченьску діскузію і схвалїня парламентом.

 

Петро МЕДВІДЬ, 14.10. 2015 

Go back