10-річный юбілей часопису Артос

Того року і наш часопис Артос святкує округлый юбілей – десятьріча свого публікачного діятельства про Русинів-ґрекокатоликів. А зато най слова владыкы, благореченого Павла адресованы  новинкам „Русское слово“ (позн. ред.: были то новинкы-тыжденник, котры выходили у Пряшові в роках 1924 – 1938 і были близкы к Пряшівскій ґрекокатолицькій єпархії) потїшать і сердця теперїшнїх нелем русиньскых чітателїв нашого часопису.

Read more …

Наш літературный русиньскый язык у практіцї

Русиньска інтеліґенція часто крітізує компетентных філолоґів, же ґраматіка русиньского языка не є дотворена, хоснують ся дві варіанты, міджі науковцями не є злагода.

З пасторачной пратікы можу повісти, же тото не належыть міджі проблемы народа. Ці перечітам дідо – дїдо з і або з ї, значіня слова буде єднаке. Тото рїч култівації фонетікы, а буде добрї так, як то компететны дефінітівно установлять.

Уж бы было начасї!

Векшый проблем виджу в Словарю русиньского языка. Не будує ся так, яка є ёго потреба. Намісто оріґіналных давных русиньскых слов ся хоснують словакізмы, бо то легше і по руцї. Словотворїня є але повинностёв і роботов філолоґів!

Read more …

Придьте на традічный семінар карпаторусиністікы,..

... а то уж на 28. ёго річник, котрый Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты приправив на 5. новембра 2014 в засїдалнї Консіліус маюс на 2. штоку, ч. 328 в будові Ректорату ПУ в Пряшові на ул. 17. новембра ч. 15, зо зачатком од 13.00 год. Може Вас на навщіву семінара злакать ёго тема Карпато-дукляньска операція і єй місце в новодобій історії, з котров выступить історікПаедДр. Осиф Родак.

Read more …

На Червеній ружі передана премія Лемкови

22. октобра 2014 р. проходив шторічный фестівал русиньской културы під назвов Червена ружа, котрый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя. Тота зъєдинять 15 русиньскый орґанізацій, котры діють на теріторії Закарпатьской области Україны.

Read more …

Адресат незнамый

Быв єм участный послїднёго засїданя Світового конґресу Русинів, котрый проходив минулого рока на Підкарпатю. Представитель Северной Америкы у своїм прослові окrем іншого повів, же Русины в Америцї не знають, хто, коли і на основі чого змінив назву конґресу, кідь зразу зачала ходити пошта і выголошіня од Світового конґресу Русинів/Руснаків/Лемків і од Світовой рады Русинів/Руснаків/Лемків.

Read more …

Зась обявленый „страченый світ“

Кідь даколи дахто буде писати історію Славяньской книжніцї (части Народной книгарнї, котра є в пражскім Клементінї), не мав бы обыйти пригоду єдной єй новой нкнижкы: недавно вышла за помочі той знаменитой інстітуцій книга Страченый світ Підкарпатьской Руси (Zmizelý svět Podkarpatské Rusi). За єй взником є скоро детектівна пригода, котра єдночасно говорити о творчій інвенції і кропіткой роботї одборных працовників книжніцї.

Read more …

Стріча єдной фамілії в Америцї

Зачатком 20. стороча ся велё нашых людей выстїговало за роботов до Америкы. Так зробили і трёме братове з Воліцї – Андрій, Михал і Ян Глогінцёвы. Наймолодшый Ян ся по часї вернув, але Андрій з Михалом зістали і заложыли собі там родины. В юли 2014 рокувырїшыли америцькы потомкове братів Глогінцёвых зорґанізовати велику стрїчу в містї Піттсбурґ.

Участны той стрїчі сьме были і мы – родина Ясикова з Воліцї, бо Ян Глогінець быв моїм прадїдом.

Read more …

Позваня на выставку в ММУЕВ у Міджілабірцях

Орґанізаторы – Музей модерного уменя Енді Варгола і Сполочность Енді Варгола у Міджілабірцях Вас позывать на інтересну рознороду выставкы під сполочнов назвов HOMAGE TO CAVELINI 1914 – 2014, котра буде отворена од 23. октобра 2014 до 30. януара 2015.

Read more …