Было поетічно, музично і філмово – ХХІІІ. Лемківска творча осїнь

Тогорічна ХХІІІ. Лемківска творча осїнь, яка проходила в днях 17. – 18. октобра 2015 в Камяній і в Ґорлицях, мала богатый проґрам. Недїльне пополудня (другый день традіційнї проходиву Ґорлицях) мож было провести в Рускій Бурсї. І істо, хто пришов начас, на 15.00 год., тот мав зажыткы на добрых пару годин.

Першый день Осени проходиву Камяній, у споїню з тым, же там сянародивМиколай Малиняк, якому было присвячене тогорічне літературне свято Лемків, а хто быв притомный, ці то в Камяній, ці то в Ґорлицях, міг учути, як научнорозповідала о нїм др габ. Олена Дуць-Файфер, академічный робітник Яґелоньской універзіты і Педаґоґічной універзіты в Кракові. Iщіна самім початку, коли салася наповнила гостями, прошла минута тиха на памятьМихала Коцура, многорічного бурсака, з якым недавно пришло ся нам навсе розлучіти. Величаный бывЯрослав Трохановскый, притомный на Осени. Председа Стоваришыня Лемків, орґанізатор імпрезы, Андрій Копча, офіціално поґратуловав Маестрови к недавно перевзятому найвысшому польскому оцїнїню – Золотому хресту за заслугы.

Пак звучали лірічны стихы, была тыж проза. Запрезентовали ся нам барз добрї знаны особы. голосы. Літературну акцію модеровавПетро Трохановскый – поет, прозаік, редактор, журналіста, композітор, сполоченьскый діятель, лемківскый актівіста, учітель поколінь Лемків – любитель свого з місіёв продовжаня лемківской традіції і історії. Як першый свою творчость приближыв нам Анатолій Ядловскый – поет лемківского походжіня з Україны. Він сам ся народив і выховав ся уж за выходнов граніцёв, але ёго родічі походили з Камяной, з якой одышли в 40. роках. А. Ядловскый є економом подля професії, але віршы писав все і написавїх велё. Многы стихы выдав у штирёх окремых зборниках: „Зупинена мить‟, „Серце на долонях‟, „Дар Всевишнього‟i „У Бескидах – низьких горах‟. З чуджіны пришовЯрослав Горощак, родом з Білцаревой, автор першого лемківско-польского/польско-лемківского словника. Він прочітав нам єдно зо своїх повідань о даякым страшылї… Напятя зміцняв факт, же то было повіданя написане на основі фактів, зо споминів вітця – Івана, якый не міг быти хрещеный в Білцаревій, затоже містного священика, о. Теофіла Качмарчіка австрійскы власти взяли до Талергофу. Малого Івана Горощака похрестили в Камяній.

Потім новы стихы прочітали нам Павел Коробчак i Петро Медвідь. Тот першый є учітелём філозофії на Вроцлавскійуніверзїтї, а теперь ся рихтує на габілітацію. Другый – то русиньскый журналіста, робить і про ЛЕМ.фм, Русин.фм, єшефредактором ІнфоРусина. Першый – Лемко, жыє на чуджінї, другый – Русин, жыє в Пряшові. Лем їх одрїзнять знаня забавы зо словом, ёго значінём, формов, мелодіков. Поетічность продовжыла своїма віршами зо зборника„По обох странах думкы‟Олена Дуць-Файфер. А на конець той части, кус сьме пофілозофовали, значіть – Петро Трохановскый.Тоты філозофованя можете прочітати і в найновшім чіслї часопису „Бесіда‟. По вшыткім, роздано квітя, а по правді по квітку, і почестны ґрамоты. Єдна з них достала ся тыж Богданови Ґамбалёви, котрый, хоць теперь ніч не декламовав ани не співав, того року ославує округлу річніцю народенин. Не будеме бісїдовати котру, бо мы джентылмены, але знайте, же хоць він отець нашого радіа, то сивых волосів іщі не мать. А же не быв притомный на Лемківскій ватрї на чуджінї, де было честну ґрамоту му плановане передати , многая лїта одспівали сьме в Рускій Бурсї і здає ся, же то ачей найлїпше місце вручіня ґрамоты тій особі.

Друга, музична часть Осени ся зачала  выступом ґрупы „Club deMoll‟, основателём котрой єМихал Кайди (теперь жыючій в Криніцї). Ансамбель актуално выступать в складї: Моніка Прошак (спів, тексты), Андрій Трохановскый (гуслї, спів), Іґор Трохановскый (гармонія, спів, тлумачіня текстів), Михал Кайди (басы, тексты, композіції). Запрезентовав співанкы, якы ся найдутьна найновшій платнї ансамблю „Вершы верхам‟ і треба признати, же лемківску вражливость міцно было чути в акомпаніаментї хлопцїв. Пак публіку розогрїла і розвеселила бурсова розсміяна „Терочка‟.

Але по тых вшыткых выступах публіку oчаровала, а і по кус отуманила, остатня часть – філмова повість про простого ґазду, Лемка з Волівця, бл. п. Ваня Туза. Кржыштоф Кржыжановскый, автор документу Нарід штоси смутний, треба го розвеселити, указав нам незвычным способом, здавало бы ся, обычайного чоловіка. Але од того обычайного, простого Лемка можеме мы вшыткы ся учіти, як треба любити і тримати в почливости своє. І же нияк велё не треба, жебы тото родне, лемківскекаждоденно плекати…

Д. Т.