230 років од народжiня Михаіла Манковiча (1785 – 1853)
16. oктобра 2015 минуло 230 років од народжіня вызначного русиньского маляря і іконописця – Михаіла Манковіча, котрый ся народив 16. октобра 1785 р. в Блажові на Пряшівскій Руси. Походив з родины священиків, єден з ёго предків, владыка Юрій Гавриіл Блажовскый (родне призвіско – Манковіч), быв в роках 1738 – 1742 мукачовскым єпіскопом.
Середню освіту отримав в Сабінові і в Левочі. Пак пішов до Ужгороду на богословскы штудії, а потім, вдяка фінанчній помочі мукачовского єпіскопа Андрія Бачіньского, котрый відїв у нїм великый талент, учів ся в Відню, із наміром научіти ся малярьству в тамтешній Академії уменя. Діятельство єп. Бачіньского, котрый популарізовав у Карпатьскій Руси на переломі ХVIII. – XIX. ст. домашнїх професіоналных іконописцїв, мало тыж іншый цїль – змінити карпатьскый штіл іконы, бо на прикладї Манковіча видно іншпірацію класіцізмом і дакус іншы технікы і приступ ку малярьству.
Віденьскый період і пізнїше путованя по світї довели М. Манковіча до Пряшова, де ся вернув у 1813 р. і зістав офіціалным малярём мукачовской єпархії. Днесьсуть знамы ёго іконы в церьквах у Снакові, Радвани над Лабірцём, Чабалівцях, Біловежі, Няґові, Вышнїх Чабинах, Воліцї, Катедралнім храмі св. Іоана Хрестителя в Пряшові і іншых церьквах Пряшівской Руси.
Слїды ёго творчости видно і у выходній части Карпатьской Руси, де суть зафіксованы написы о авторстві ікон, як напр. на реверзї Тайной Вечерї в церкви, котра згорїла в 2003 р. – св. Михала Архангела з 1813 р. в Нересніцї (недалеко Тячова, Підкарпатьска Русь), розписуючі єй з помічником Александром Дуковскым в 1825 р.:
„1825 / Pinxit Michael Mankovits cum adjuncto / sibi Alexandro Dukovsky Parocho tunc existente / Domino R. Basilio Gribovszky sub Curator / Sculpsit cuum Petrus Tomasko. 1822 sub Curator / Alexio Michalyo. Extructa vero Eclesia hoc / 1813 Ad Parocho D. A. R. Theodora Kosztevits. mami / Dimitrii Haszinets. Expe: Comunitatis et / Adju Camera.‟
Іншы слїды діятельства Михаіла Манковіча находиме в Ужгородї-Доманинцях (напис з 1820 р. о выконаній ним поліхромії і шору апостолів на іконостасї), Міжгірю і Рахові (і ту заховав ся напис ззаду іконы Тайной Вечерї в церькви Успіня Пресвятой Богородіцї, котру скінчів розписовати напраздник св. Петра і Павла 1819 р. вєдно з помічником Луком Михалком).
Михаіл Манковіч правдоподобно є автором ікон, котры ся доднесь находять в гайдудорозькій ґрекокатолицькій катедрї (Гайдудороґ, Мадярьско), што бы свідчіло о ёго великій популарности в першій половинї ХІХ. ст. во вшыткых частях мукачовской ґрекокатолицькой єпархії, вєдно з оддїленов од нёй (в 1818 р.) пряшівсков єпархіов.
Хоцьвекшынаёго творчости то сакрална мальба, поліхромія і іконы, Михаіл Манковіч малёвав тыж портреты і іншы образы незвязаны з церьковновмальбов, як наприклад, фраґмент образу «Гебе і Зеус», намалёваный у 1831 р., котрый ся теперь находить в Выходословацькій ґалерії в Кошіцях.
В роцї 1851 тяжко похворів. Вмер 21. октобра 1853 р.