Меншыновы шпорты

Tыма днями на Словакії 132 із 135-ёх посланцїв, котры были участны на засїданю Народной рады Словацькой републікы (парламенту), заголосовало за приятя закона о шпортї. Нова леґіслатіва має принести веце грошей до шпорту, а то нелем єдноразово, але сістематічно. Не знам, ці не буде потрібне, жебы сьме зачали закладати шпортовы клубы і асоціації.

Шпорт є досправды важне дїло. Не хочу то злегшовати. Нелемже то може быти добра репрезентація про державу на різных міджінародных подїях, на котрых ся роблять професіоналны змаганя, но є то добре і про дїти і молодеж, котры може нїґда не дійдуть к професіоналному шпорту. Бо шпорт, хоць рекреачный, є добра путь ку здравшому жывоту.

Новый шпортовый закон на Словакії рїшать як професіоналів, так і дїти ці молодеж, котры ся може тыма професіоналами нїґда не стануть. Веце грошей, а головно сістематічне фінанцованя, котре подля нового закона нїґда не сміє быти в меншім россягу як рік передтым, а наспак, має зростати, має іти до професіоналных шпортовых клубів, а має служыти і на то, жебы шпортовати могли вшыткы дїти, котры то хотять і мають на то талент. Нелем тоты, котры на то мають фінанчно забеспеченых родічів, як тому є днесь, кідь векшыну вытрат на шпортованя дїтей мусять платити самы родічі. Закон ся приправлёвав два рокы і на приготовлїня того закона были закликаны многы бывшы і сучасны професіоналны шпортовцї Словакії, шампіоны у своїх областях, ці представителї клубів і асоціацій. Вшытко є в порядку, лем не так цалком...

Нї, не мам ніч проти того, жебы шпорт быв фінанцованый, жебы дїти, котры будуть хотїти шпортовати і мають на то талент, дістали на то підпору од державы. Но до головы мі не іде інша річ. Кідь ся посмотриме на то, кілько жытелїв Словакії ся професіонално присвячать шпорту, або ся як дїтина ці молодый чоловік приправлює в даякім професіоналнім шпортовім клубі, не знам, ці ся дістанеме на дві процента із цїлковой популації державы, што бы значіло, же в словацькых шпортовых клубах є коло 110 тісяч людей. Напрік тому, владна партія нашла собі час, волю а і фінанції на то, жебы быв приятый закон о шпортї, жебы ся вытворили условія про сістематічне фінанцованя, жебы до шпорту ішло веце грошей – і треба підкреслити, же піде о десяткы і десяткы міліонів евр, но і остатнї політічны партії в парламентї з тым днесь были согласны.

На Словакії жыє коло 15 процент жытелїв, котры належать ід єдній з 13-ёх державов узнаных народностных меншын. Тоты жытелї таксамо творять цїнности той державы, платять данї, обогачують і репрезентують Словакію многыма своїма актівностями. Но од взнику Словацькой републікы аж доднесь не є приятый жаден закон о народностных меншынах, не є вырїшене фінанцованя народностных меншын так, жебы было сістематічне. Каждый рік меншыны чекають кінцём рока як на „Боже змилованя“  на то, коли влада оголосить, яка фінанчна сума буде із державного розрахунку придїлена про них на слїдуючій рік. Не є ґарантоване, же то буде векша сума як минулого, того року то была менша сума. Меншыновы орґанізації мусять рік што рік писати проєкты і чекати, ці будуть тоты проєкты схвалены, но і кідь схвалены суть, чекати, коли прийдуть грошы. Може аж в октобрї, як ся то стало дакотрым орґанізаціям минулого року. Незалежно од того, ці робите з проєкту єден фестівал, або выдавате новинкы од зачатку до кінця рока. І што є найосновнїше, і кідь меншыны творять 15 процент жытелїв Словакії, іщі ся не нашла влада ани парламент, котры бы мали дяку тото вырїшыти, котры бы собі закликали представителїв меншын і два рокы робили на текстї закона так потрібного про меншыны, якый бы вырїшив їх права і їх сістематічне фінанцованя. Наспак, кідь недавно партія Most-Híd дала до парламенту пропозіцію закона, котрый бы вырїшыв заснованя якогось фонду про народностны меншыны, ґарантовав бы стабілну суму грошей і холем дакус сістематізовав фінанцованя меншын, партії в парламентї пропозіцію наперед в першім чітаню підпорили, жебы єй владна партія Smer-SD в другім чітаню погребла під землю.

Округлый стіл Русинів Словеньска зробив свою пропозіцію закона о народностных меншынах, котра має в собі і фінанцованя. Їднать ся з далшыма меншынами, жебы ся нашов компроміс і жебы вышов єден текст пропозіції закона підпорованый вшыткыма меншынами. Но потім буде треба найти політічну підпору в парламентї, жебы закон міг перейти.

По скушеностях, котры мають меншыны дотеперь, то але скорїше віджу так, же воля на дашто таке ся знова не найде, як ся не нашла дотеперь. Но одднесь маєме алтернатіву. Пропоную, жебы сьме нашы обчаньскы здружіня змінили на шпортовы клубы і асоціації. Будеме собі копати до лопты і выдавати шпортовы новинкы в нашых меншыновых языках. Тогды будеме про державу пріорітов і будеме мати сістематічне фінанцованя в десятках міліонів евр на рік. Будуть то такы меншыновы шпорты. 

Петро МЕДВІДЬ