Реалность мултікуралности в Празї

3. децембра 2014 до Прагы сьме прилетїли „якбы тайна поліція“, жебы сьме ся пересвідчіли, же Прага є мултікултурална, підпоруюча народностны меншыны, котрых у Чеській републіцї є 13 узнаных. Пришли сьме до Прагы, жебы сьме ся о тім „пересвідчіли на властны очі“.

Тот же день одбыла ся вернісаж вытварных робот представителїв многых народностных  меншин, самособов, же найвеце їх там было з маёрітного чеського народа: Р. Мейснар, В. Борувка, Ї. Пеца, Н. Мусатова, Й. Влчек, Б. Вааґеова, Т. Мєштянек, Я. Креманова і П. Ванечек. Веце як сама вернісаж нас інтересовала реалность, же єй выставка під назвов „Malostranská setkáni 8“ ся од 3. децембра до 15. януара 2015 одбывать в Градчаньскій ґалерії Йозефа Калоуска, вытваного умелця, котрый є мужом Светланы Калоусковой, родженой Шлепецькой, Русинкы, отець котрой є небогый і добре нам знамый літературознатель Андрій Шлепецькый із Пряшова. Также русиньскы Пряшівчане у ґрупі двох особ: Анна Плїшкова і Александер Зозуляк припутовали до Прагы, жебы нелем взяти участь на споминаній вернісажі і потім многонародностной стрїчі, де не могли хыбовати ани Русины: Марія Хохрунова (родачка з Кленовой), Анна Тїха (родачка з Юрковой Волї) ці Светлана Балцарова  (родачкы з Куримкы, вшытко з русиньскых сіл на Словеньску. Як нам было приємно ся стрітити з Русинками у Чеську, так, вірю, было то так і з їх боку. Але што нас найвеце інтересовало, же вшыткы спомянуты Русинкы суть із обчаньской здружіня „Rusini.cz – rusinská iniciatíva v ČR“. На выставку нас допроводив бывшый Пряшівчан, котры уж два десяткы років жыє в Празї – Андрей Дан Бардош, Словак, заступця директора Дому народностных меншын у Празї. По вернісажі ся в сусїднїй рештаврації одбыла мала міджінародна стріча вольной дебаты і співу. А спів ту быв русиньскый, кідь высше спомянуты Русинкы заспівали, окрем іншого, і На многая і благая лїта... Светланї Калоусковій, котра на позавтра, 5. децембра, славила свої народенины. Тот спів добре прияла нелем юбілантка, але наісто і вшыткы притомны особы рїзных народностей.

Главным цїлём нашого перебываня в Празї не была вернісаж выставкы, але 14. стріча народностных меншын, котру орґанізовав спомянутый Дом народностных меншын у Празї у сполупраці з Урядом влады Чеськой републікы, орґанізаціов ПРАГА і Етнолоґічным інштітутом Академії наук ЧР, в рамках котрой была Міджінародна конференція Прага і меншыны, што была реалізована 4. децембра 2014 у мраморовій салї у Клам-Калласовім палацу на Гусовій 20 у Празї 1. При тій акції ся стримеме довше, бо она была главным проґрамом нашого приходу і перебываня у Празї. А як было приємно нам іти до того палацу по Гавловій уліцї, коло Гавлового ярмарку і ёго облюбленой корчмы, котра ся теперь называть Гавлова коруна, де, може „кули ся пікле“ о змінї комуністічного недемократічного режіму в нашій країнї?!

Конференцію, чітаня рефератів і діскусію вів нам добрї знамый (спознали сьме го на засїданю Світого конґресу Русинів у Празї у 2001 роцї) ПгДр. Андрей Сулітка, к. н., родак із Словакії, котрый теперь робить у споминанім етнолоґічнім інштітутї. Тоту конференцію орґанізовали в рамках 14. Стрічі народностных меншын і під покровительством міністра Мґр. Їржіго Дінстбіра і заступцю пріматора главного міста Прагы Інж. Вацлава Новотного. Конференція мала три блокы, а то Притомность народностных меншын у Празї і їх актівіты, Меншыны і материньскый язык і Народностны меншыны і міґранты. Треба припомянути, же в другім блоку выступила і доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, а то з рефератом Русиньскый язык на Словеньску 20 років по кодіфікації. Треба підкреслити, же споминаный інштітут уж мать міджінародне реноме, кідь на різны загранічны конференції, сімпозії і семінарі позывать і єй робітників. О Русинах у Празї окраёво спомянув у своїм рефератї Мґр. Богдан Райчінець з Україньской ініціатівы в ЧР а потім сполочный реферат під назвов Русиньска народностна меншына і міґрація Даґмар Бржезіновой і Яна Чопіка зо Общества приятелїв Підкарпатьской Руси прочітав Я. Чопік. В рамках той міджінародной конференції сьме ся дізнали дость много інтересных інформацій, но про нас главно – о Русинах і їх сімпатізантах у Чеську.

День ся закінчів културным сполоченьскым вечором у резіденції пріматора в обєктї Містьской книжницї на Маріяньскім намістю, котрый модеровав высше спомянутый Андрей Дан Бардош. При смачній закусцї і погарї вина сьме собі выслухали нелем приговоры функціонарїв: посланкынї главного міста Прагы Ганы Новотной, яка мать на старости і народностны меншыны, Інж. Вацлава Новотного, заступцюпріматора Прагы і іншых, але главно културный проґрам різных народностных меншын. Но, самосов, же нас заінтересовали Словачкы з колектіву Лімбора, котру веде член Рады влады ЧР про народностны меншыны, якый у тім орґанї заступать нелем найвекшу народностну меншыну в Чеську – словеньску, але часточно і русиньску – Інж. Ярослав Мінё. Быв то балзам на душу, коли русиньскы співанкы заспівало тріо з Лімборы – Ноемі Крілова, Маріна Мразкова і Алжбета Мішенкова. Ку їх співу ся придали і позваны на вечур Русинкы.

На конець треба конштатовати, же такы акції, як сьме высше спомянули, треба орґанізовати, бо то приспівать ку самоусвідомлїню представителїв той котрой народностной меншыны і пітверджують, же они суть неодємнов частёв жытельства Прагы і цїлого Чеська. Так істо зміцнюють ся міджіетнічны одношіня і розвивать ся мултікултуралность, котра збогачує каждого, якой бы не быв народностной меншыны або етнічной ґрупы.

А. ЗОЗУЛЯК, фоткы автора